Полтавська область
Полта́вська о́бласть — адміністративно-територіальна одиниця України з центром у місті Полтава. Утворена 22 вересня 1937 року. Розташована у середній частині Лівобережної України. Більша частина області лежить у межах Придніпровської низовини та Полтавської рівнини.Полтавська область посідає шосте місце серед регіонів України за площею - 28748 кв. км. або 4,76% території України. Населення — 1 373 517 осіб (на 01.12.2020). Область налічує 4 райони та 16 міст, з яких шість — Гадяч, Горішні Плавні, Кременчук, Лубни, Миргород і Полтава — обласного значення, 60 територіальних громад (на 01.12.2020).До найважливіших галузей господарства області належать сільське господарство, нафтогазовидобування та промисловість (зокрема харчова, легка, машинобудівна тощо).Сільськогосподарські угіддя області займають 2,2 млн. га, ліси складають 9,77% його території, а водні ресурси - 146 річок, з яких дві (Дніпро та Псел) довжиною понад 500 км.Полтавська область - регіон, який має достатні природні та людські ресурси, стабільну позитивну динаміку розвитку та є привабливим для інвесторів.Полтавщина - це область соціальної гармонії та стабільності, пріоритетами якої є достойний рівень життя населення, ефективна змішана економіка та вікові українські традиції.
Історична довідка
Територія сучасної Полтавщини була заселена ще в епоху палеоліту. Поселення скіфів-землеробів знайдені на території Полтавського, Котелевського районів і в самій Полтаві. За часів Київської Русі територія області входила до Переяславського князівства. Тоді ж над річками були побудовані для захисту від половців фортеці-міста: Хорол, Пісочин, Говтва, Лубни, Горошин, Пирятин, Луком'є, Лохвиця та інші. Одне із цих містечок на Ворсклі - Лтава, із часом перетворилось в сучасну Полтаву. Із глибокої давнини Полтава була й залишається економічним і культурним центром регіону. Уперше місто згадується в Іпатіївському літописі під 1173 роком, хоч цілком зрозуміло, що найперші сторінки її історії губляться в глибині віків, і це довели полтавські археологи. Їхні наукові свідчення стали фундаментом офіційного визнання 1100-літнього віку Полтави.Після татаро-монгольського нашестя в 14 столітті Полтава потрапила під владу Литви, в кінці 16 століття - під владу Польщі.Визвольна війна українського народу 1648-1654 рр. глибоко позначилася на подальшій колонізації краю. Успіхи та невдачі козацької війни, репресії після поразок зумовили широку народну колонізацію з Правобережної на Лівобережну Україну, зокрема на Полтавщину. На карті України, складеній у другій половині ХVІ ст. французьким інженером Бопланом, який перебував на польській службі, в межах сучасної Полтавщини позначено понад 300 поселень, серед яких були міста, слободи, села. Це свідчить про значне заселення цих місць.Масове козацьке переселення на південно-східну частину краю згодом і спричинило до появи таких повітів, як Кременчуцький, Хорольський, Миргородський, Зіньківський, Кобеляцький.Під час Північної війни 1700-21рр. територія краю стала ареною військових змагань між Швецією і Росією. У 1709 р. тут відбулася історична Полтавська битва.У кінці 18 століття Полтава входить до Чернігівського наміснитцтва. У 1802 році утворена Полтавська губернія.Після декількох адміністративних реформ, здійснених у 1923-37 роках, 22 вересня 1937 шляхом виокремлення з території Харківської області було створено Полтавську область.
Адміністративно-територіальний устрій Полтавської області
Районів – 4. Населених пунктів – 1841. Територіальних громад – 60, у тому числі: міських – 16; селищних – 20; сільських – 24. Найбільші міста за чисельністю наявного населення (тис.осіб): Полтава (283 659); Кременчук (217 952); Горішні Плавні (52 855); Лубни (44 652); Миргород (38 480); Гадяч (23 201)