У Відні відбувся міжнародний Peer Learning Workshop: Public Sector Staffing and Digitalization for Public Infrastructure Investment Results, присвячений розвитку кадрової спроможності та цифрових рішень у сфері управління публічними інвестиціями (PIM). Захід об’єднав представників міністерств, органів місцевого самоврядування, державних підприємств і міжнародних інституцій з країн Європи, Балкан та Центральної Азії. Воркшоп був співорганізований Світовим банком, Європейською комісією, Austrian School of Government, Federal Public Administration Academy та Vienna Development Knowledge Center. У фокусі обговорень — як через розвиток компетенцій у публічному секторі, цифровізацію процесів та інституційні зміни підвищити якість підготовки, відбору й реалізації публічних інвестицій. Участь у заході взяв Віктор Нестуля, керівник Проєктного офісу DREAM, керівник напряму підтримки України, Open Contracting Partnership, який представив український підхід до впровадження реформи PIM та цифрову екосистему DREAM як її практичну основу. Чому це важливо Ефективне управління публічними інвестиціями дедалі більше розглядається не лише як технічна функція, а як поєднання лідерства, кадрової спроможності та цифрових інструментів. Учасники заходу обговорили виклики, з якими стикаються країни під час переходу до системного PIM: нестачу спеціалізованих навичок, фрагментарні ІТ-рішення, відсутність наскрізних процесів і обмежену аналітику для прийняття рішень. У цьому контексті український досвід став прикладом комплексного підходу, де цифрове рішення не існує окремо, а підтримує всю логіку реформи — від стратегічного планування до реалізації та моніторингу інвестпроєктів. Український досвід і роль DREAM Під час воркшопу було презентовано екосистему DREAM як цифрову основу реформи управління публічними інвестиціями в Україні. Учасникам продемонстрували ключові елементи системи, зокрема інтегровані процеси підготовки проєктів, прозорі процедури, аналітичні інструменти та підхід до формування єсередньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій, секторальних портфелів та Єдиного проєктного портфеля. Презентація українського кейсу викликала значний інтерес серед учасників заходу. У своїх підсумкових обговореннях вони відзначали прагнення глибше ознайомитися з підходом DREAM і використати його як орієнтир для розвитку власних PIM-систем. Ключові інсайти воркшопу Серед основних висновків заходу:<ul><li>кадрова спроможність є критичним фактором успішної реформи PIM нарівні з нормативною базою та ІТ-рішеннями</li><li>навчання та розвиток компетенцій мають бути системними, а не епізодичними</li><li>цифровізація, інтеграція даних, використання big data та AI змінюють підходи до управління публічними інвестиціями</li><li>ефективність PIM слід оцінювати за реальними результатами: дотримання строків і бюджетів, якість інфраструктури, екологічний і кліматичний вплив</li></ul>Окрему увагу приділили інструментам економічного аналізу інвестицій, зокрема рішенню e-CBA, яке Світовий банк розвиває для підтримки прийняття рішень у сфері публічних інвестицій. Результати та подальші кроки За підсумками воркшопу українську сторону було запрошено активніше долучатися до міжнародної спільноти Світового банку, яка працює над трансформацією функції PIM у регіоні. Також досягнуто домовленостей щодо методологічної взаємодії з метою потенційної інтеграції окремих міжнародних інструментів та підходів у DREAM і українську методологію управління публічними інвестиціями. Участь у заході підтвердила, що реформа PIM в Україні та екосистема DREAM вже сьогодні є впізнаваними на міжнародному рівні і можуть слугувати практичним орієнтиром для інших країн, які перебувають на етапі трансформації системи публічних інвестицій.

відень.png

Результати впровадження реформи PIM в Україні та DREAM для міжнародної авдиторії: підсумки воркшопу у Відні

Уряд України продовжує впроваджувати реформу управління публічними інвестиціями, метою якої є не лише забезпечення єдиного підходу до розподілу бюджетних коштів, а й створення умов для сталого та ефективного розвитку громад і регіонів на основі якісного стратегічного планування та пріоритезації. Цифровою основою реформи є система DREAM — «єдине вікно» для роботи з публічними інвестиційними проєктами та програмами. Усі етапи реалізації — від формування середньострокового плану, підготовки, оцінки, формування секторальних портфелів і ЄПП на державному, регіональному та місцевому рівнях до прийняття рішень про розподіл фінансування, виконання робіт і моніторинг — імплементуються через DREAM прозоро та підзвітно. Керівник Проєктного офісу ділиться своїм баченням впровадження реформи, майбутнього системи та сили команди DREAM. - У нас дуже проста місія – ми трансформуємо систему управління публічними інвестиціями для підвищення якості життя в Україні, - говорить Віктор. Публічні інвестиції, як і публічні закупівлі, мають вплив на всі сфери економіки та життя загалом. Сьогодні Україна перебуває в доволі складних умовах, і для когось робота над реформою може здаватися нелогічною. Проте ми переконані, що вклад у трансформацію системи публічних інвестицій надзвичайно важливий саме зараз, адже потреби у проєктах відновлення і розвитку є величезними. Ресурси держави і окремих громад мають витрачатися прозоро, підзвітно та ефективно. Крім того, ми вже готуємося до залучення коштів наших міжнародних партнерів, зокрема європейських фондів, за чіткими й зрозумілими правилами та умовами. Зрозуміла, сучасна і прозора система РІМ — це умова залучення міжнародних коштів на відновлення і розвиток України. <img src="https://cms.dream.gov.ua/uploads/DSC_06957_1_e5364155be.jpeg" alt="DSC06957 (1).jpeg" srcset="https://cms.dream.gov.ua/uploads/thumbnail_DSC_06957_1_e5364155be.jpeg 234w,https://cms.dream.gov.ua/uploads/small_DSC_06957_1_e5364155be.jpeg 500w,https://cms.dream.gov.ua/uploads/medium_DSC_06957_1_e5364155be.jpeg 750w,https://cms.dream.gov.ua/uploads/large_DSC_06957_1_e5364155be.jpeg 1000w," sizes="100vw" width="1000px"> - Яким бачиш розвиток DREAM у найближчі кілька років? Що має залишатися незмінним, а що трансформуватися? - Незмінним має залишатися людиноцентричність DREAM – від логіки процесів до наших підходів у навчанні, клієнтському сервісі та побудові інтерфейсу системи. Наш слоган – «закохати громаду в DREAM», бо перш за все ми прагнемо створювати цінність для кожної громади і її мешканців. А трансформацій чекає ще вдосталь – багато елементів реформи ще не фіналізовані та не інтегровані в систему. Попереду велика робота над цифровою трансформацією всіх етапів впровадження інвестпроєктів. Дуже очікуємо на глибинну інтеграцію з бюджетними системами Міністерства фінансів – над цим зараз активно працюють наші команди. Поглиблюємо можливості аналізу даних і розбудови системи управління ризиками. Працюємо над інструментами залучення громадян через DREAM, готуємо багато інших напрямів і сервісів. І, звісно ж, штучний інтелект: розробка та інтеграція великих мовних моделей в процеси РІМ через DREAM – один із наших пріоритетів. <img src="https://cms.dream.gov.ua/uploads/DSC_05063_8df35a7d4b.jpg" alt="DSC05063.jpg" srcset="https://cms.dream.gov.ua/uploads/thumbnail_DSC_05063_8df35a7d4b.jpg 234w,https://cms.dream.gov.ua/uploads/small_DSC_05063_8df35a7d4b.jpg 500w,https://cms.dream.gov.ua/uploads/medium_DSC_05063_8df35a7d4b.jpg 750w,https://cms.dream.gov.ua/uploads/large_DSC_05063_8df35a7d4b.jpg 1000w," sizes="100vw" width="1000px"> Чи впливає DREAM на культуру управління публічними інвестиціями — не лише на процеси, а й на мислення людей у системі? - Наша команда має маніфест – чого ми прагнемо, навіщо і як саме. Просто процитую тут його як відповідь на запитання: «Разом ми будуємо нову культуру взаємодії і мислення, де кожна дія має значення, кожна людина має вплив, а майбутнє починається з рішень, які ми приймаємо сьогодні. Ми робимо це через переосмислення підходів до управління публічними інвестиціями та створення рівних можливостей для кожного учасника екосистеми. Це допомагає формувати та втілювати бачення України – країни, якою ми пишаємося, в яку хочеться повертатися та інвестувати.» <img src="https://cms.dream.gov.ua/uploads/DSC_05886_17c9d0f77a.jpg" alt="DSC05886.jpg" srcset="https://cms.dream.gov.ua/uploads/thumbnail_DSC_05886_17c9d0f77a.jpg 234w,https://cms.dream.gov.ua/uploads/small_DSC_05886_17c9d0f77a.jpg 500w,https://cms.dream.gov.ua/uploads/medium_DSC_05886_17c9d0f77a.jpg 750w,https://cms.dream.gov.ua/uploads/large_DSC_05886_17c9d0f77a.jpg 1000w," sizes="100vw" width="1000px"> - Як визначити, що реформа рухається у правильному напрямі? Які сигнали свідчать про це? - Тут треба відстежувати динаміку та порівнювати кожен наступний цикл реформи з попереднім. Якщо подивитися на 2024 рік — на правила формування першого пілотного ЄПП, покриття процесів, у тому числі через DREAM — і порівняти з тим, що країна має сьогодні, то ми зробили величезний крок уперед. Ми вже маємо сформовані СП і ЄПП держави, понад 600 громад реєструють свої СПІ в DREAM, і майже 6000 ПІПів внесено в систему за новою методологією. Є великий запит на навчання і підтримку — щодня відкриваємо нові можливості та рухаємось уперед. Отже, глобально — курс ми тримаємо правильний. <img src="https://cms.dream.gov.ua/uploads/photo_2025_10_23_09_43_29_137bd73688.jpeg" alt="photo_2025-10-23 09.43.29.jpeg" srcset="https://cms.dream.gov.ua/uploads/thumbnail_photo_2025_10_23_09_43_29_137bd73688.jpeg 208w,https://cms.dream.gov.ua/uploads/small_photo_2025_10_23_09_43_29_137bd73688.jpeg 500w,https://cms.dream.gov.ua/uploads/medium_photo_2025_10_23_09_43_29_137bd73688.jpeg 750w,https://cms.dream.gov.ua/uploads/large_photo_2025_10_23_09_43_29_137bd73688.jpeg 1000w," sizes="100vw" width="1000px"> Але не варто заспокоюватись, мовляв, «все вже працює ідеально» — є багато питань, від нормативного забезпечення до реалізації окремих вимог у DREAM, які ще мають значний простір для вдосконалення. Наша команда разом із партнерами постійно збирає зворотній зв’язок від громад, регіонів, міністерств і міжнародних партнерів, аналізує дані та вивчає проблематику, з якою зіштовхуються люди на практиці — де теорія «дає в штангу», отож — треба переглянути підхід. Прекрасно, що в усіх учасників великої команди реформи є готовність покращувати процеси з кожним кроком. Важлива не стільки оцінка в конкретний момент, скільки рух у правильному напрямі. Тоді кожен наступний цикл буде вести нас до постійного вдосконалення. <img src="https://cms.dream.gov.ua/uploads/Copy_of_DSC_05161_1_5ed99b13d9.jpg" alt="Copy of DSC05161 (1).jpg" srcset="https://cms.dream.gov.ua/uploads/thumbnail_Copy_of_DSC_05161_1_5ed99b13d9.jpg 234w,https://cms.dream.gov.ua/uploads/small_Copy_of_DSC_05161_1_5ed99b13d9.jpg 500w,https://cms.dream.gov.ua/uploads/medium_Copy_of_DSC_05161_1_5ed99b13d9.jpg 750w,https://cms.dream.gov.ua/uploads/large_Copy_of_DSC_05161_1_5ed99b13d9.jpg 1000w," sizes="100vw" width="1000px"> - Що особисто тебе мотивує працювати над таким масштабним і складним проєктом? - Перш за все — це люди. Починаючи з нашої команди DREAM believers, які щиро живуть цією реформою та віддаються її реалізації. Люди, яким не байдуже і які справді вірять у майбутнє України. А також партнери, з якими ми співпрацюємо — міністерства, регіони, громади, міжнародні партнери, організації громадянського суспільства — всі вони є великою командою реформи РІМ. Сьогодні це вже сотні, можливо тисячі однодумців, які щодня роблять свій внесок у ці надважливі зміни. Далі — картина майбутньої України, те, що закладено в нашому маніфесті. Адже це реформа, яка має прямий вплив на якість життя в Україні і допомагає поступово змінювати парадигму, якою ми керуємося під час планування позитивних змін на місцях. <img src="https://cms.dream.gov.ua/uploads/DSC_09675_f1de05c262.JPG" alt="DSC09675.JPG" srcset="https://cms.dream.gov.ua/uploads/thumbnail_DSC_09675_f1de05c262.JPG 234w,https://cms.dream.gov.ua/uploads/small_DSC_09675_f1de05c262.JPG 500w,https://cms.dream.gov.ua/uploads/medium_DSC_09675_f1de05c262.JPG 750w,https://cms.dream.gov.ua/uploads/large_DSC_09675_f1de05c262.JPG 1000w," sizes="100vw" width="1000px"> І, нарешті — амбітність самої реформи РІМ та екосистеми DREAM як її цифрової основи. Я щиро вірю, що успіх України в цій реформі буде надихати інші країни, як це було з Prozorro чи Дія. Адже такого комплексного підходу до управління публічними інвестиціями з використанням цифрових інструментів, залученням та координацією багатьох сторін на всіх рівнях — ми не бачили в жодній країні. Тому впевнені, що ми не лише робимо внесок у створення України майбутнього, а й відкриваємо нові можливості для всього світу. “It always seems impossible until it’s done.” Продовжуємо робити свою роботу щодня, аби нарешті відсвяткувати це «done». :)

ytcnekz.png

Віктор НЕСТУЛЯ: Майбутнє починається з рішень, які ми приймаємо сьогодні

42 проєкти та 4 програми додатково включено до Єдиного проєктного портфеля (ЄПП) держави. Відповідні зміни були ухвалені під час засідання Стратегічної інвестиційної ради. Загальна вартість доданих проєктів і програм становить понад 1,1 трильйона гривень у таких секторах:<ul><li>Енергетика – 25 проєктів (660,06 млрд грн)</li><li>Транспорт – 11 проєктів (387,8 млрд грн)</li><li>Правова система – 1 проєкт (0,4 млрд грн)</li><li>Муніципальна інфраструктура – 2 проєкти та 2 програми (76,8 млрд грн)</li><li>Безпека громадян – 3 проєкти (2,5 млрд грн)</li><li>Житло – 1 програма (12,5 млрд грн)</li><li>Освіта і наука – 1 програма (6,0 млрд грн)</li></ul>Таким чином, загальна кількість інвестиційних проєктів на 2026 рік становить 131, а програм публічних інвестицій — 64. Усі ініціативи єдиного інвестиційного портфеля на рівні держави відповідають пріоритетним напрямам публічного інвестування, визначеним у СПІ. Ознайомитися зі змінами та деталями кожного інвестпроєкту і програми можна вже зараз у системі DREAM: <a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://dream.gov.ua/ua/spp-pipeline">dream.gov.ua/ua/spp-pipeline</a> та в модулі аналітики: <a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://bi.dream.gov.ua/#/spp">bi.dream.gov.ua/#/spp</a> Нагадаємо, що у серпні цього року було схвалено ЄПП держави, до якого увійшли 89 інвестиційних проєктів і 60 програм. Усі проєкти та програми з ЄПП претендують на повне або часткове фінансування коштом державного бюджету у 2026 році. Формування ЄПП на рівні держави, регіону чи окремої громади відбувається в системі DREAM, що робить портфелі доступними для перегляду, аналізу й моніторингу з боку всіх стейкхолдерів - урядів країн-партнерів, міжнародних фінансових організацій, громадськості, бізнесу, медіа - та відкриває нові можливості для залучення фінансування. Впровадження та розвиток системи здійснює Міністерство розвитку громад та територій України разом із Проєктним офісом DREAM за підтримки проєкту «Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості» (UK DIGIT), що реалізується Фондом Євразія та фінансується UK Dev. Виконавчий партнер із впровадження — Open Contracting Partnership.

єпп1.png

Реформа PIM: оновлений Єдиний проєктний портфель держави доступний у DREAM

9 та 10 жовтня понад 40 представників з 22 громад з усієї України взяли участь у навчанні щодо етапів роботи громад у межах реформи управління публічними інвестиціями. Тренінгова програма, яку підготували менеджери Академії DREAM, складалася з лекційної частини, інтерактивних практичних занять і обміну досвідом та охопила питання створення умов для ефективної реалізації реформи PIM на місцевому рівні. <img src="https://cms.dream.gov.ua/uploads/20251009_103917_8038_Khandusenko_e28f9818f0.jpg" alt="20251009_103917_8038_Khandusenko.jpg" srcset="https://cms.dream.gov.ua/uploads/thumbnail_20251009_103917_8038_Khandusenko_e28f9818f0.jpg 234w,https://cms.dream.gov.ua/uploads/small_20251009_103917_8038_Khandusenko_e28f9818f0.jpg 500w,https://cms.dream.gov.ua/uploads/medium_20251009_103917_8038_Khandusenko_e28f9818f0.jpg 750w,https://cms.dream.gov.ua/uploads/large_20251009_103917_8038_Khandusenko_e28f9818f0.jpg 1000w," sizes="100vw" width="1000px"> Окремо зупинилися на наступних кроках впровадження реформи:<ul><li>формуванні структурних підрозділів та інвестиційних рад на місцях</li><li>формуванні СПІ громади підготовці проєктів та програм на основі нової методології&nbsp;</li><li>оцінці проєктів</li><li>формуванні секторальних портфелів на місцевому рівні формуванні ЄПП громад</li><li>можливості участі у відборах до програм національного рівня</li></ul>Учасники заходу змогли обговорити питання, з якими вже стикалися, зокрема під час формування СПІ та підготовки проєктів, і отримати відповіді від представників Міністерства розвитку громад та територій і Міністерства фінансів. <img src="https://cms.dream.gov.ua/uploads/20251009_110407_8073_Khandusenko_a19d24baf7.jpg" alt="20251009_110407_8073_Khandusenko.jpg" srcset="https://cms.dream.gov.ua/uploads/thumbnail_20251009_110407_8073_Khandusenko_a19d24baf7.jpg 234w,https://cms.dream.gov.ua/uploads/small_20251009_110407_8073_Khandusenko_a19d24baf7.jpg 500w,https://cms.dream.gov.ua/uploads/medium_20251009_110407_8073_Khandusenko_a19d24baf7.jpg 750w,https://cms.dream.gov.ua/uploads/large_20251009_110407_8073_Khandusenko_a19d24baf7.jpg 1000w," sizes="100vw" width="1000px"> Крім того, вони ділилися практичними кейсами роботи з системою DREAM та тим, як на практиці відбувається реалізація реформи управління публічними інвестиціями на місцях. Експерти Проєктного офісу DREAM зі свого боку не лише пропонували шляхи вирішення питань, які виникали у громад, а й допомагали проаналізувати виклики, визначити напрями роботи та деталізували можливі варіанти рішень. Учасники працювали в невеликих групах і змогли ще раз на практиці поглибити свої знання щодо підходів до роботи з публічними інвестиціями, розібратися з дефініціями, логікою та структурою методології планування і підготовки проєктів та програм. Операційна директорка Проєктного офісу DREAM Інна Стець розповіла учасникам про поточний стан впровадження реформи управління публічними інвестиціями та трансформацію функціоналу системи DREAM відповідно до етапів її реалізації: «Реформа вже втілюється в громадах, і в центрі цієї реформи — система DREAM. Реформа започатковує єдині правила для всіх, а DREAM акумулює на одній платформі стратегічні завдання і потреби на всіх рівнях публічного управління, а також структурує процеси, повʼязані з реалізацією реформи. Завдяки цифровізації забезпечується прозорість і публічність управлінських процесів, інвестиційні проєкти є структурованими, оціненими та видимими для ключових стейкхолдерів. DREAM — це єдине вікно управління проєктами, завдяки якому їх ініціатори можуть комунікувати про власні потреби і пріоритети та отримувати нові можливості для залучення бюджетного й міжнародного фінансування, а в перспективі — отримають доступ до структурних фондів ЄС», — сказала Інна Стець. <img src="https://cms.dream.gov.ua/uploads/20251009_111706_8108_Khandusenko_d39b7cb346.jpg" alt="20251009_111706_8108_Khandusenko.jpg" srcset="https://cms.dream.gov.ua/uploads/thumbnail_20251009_111706_8108_Khandusenko_d39b7cb346.jpg 234w,https://cms.dream.gov.ua/uploads/small_20251009_111706_8108_Khandusenko_d39b7cb346.jpg 500w,https://cms.dream.gov.ua/uploads/medium_20251009_111706_8108_Khandusenko_d39b7cb346.jpg 750w,https://cms.dream.gov.ua/uploads/large_20251009_111706_8108_Khandusenko_d39b7cb346.jpg 1000w," sizes="100vw" width="1000px">Навчання було ініційоване Міністерством розвитку, Проєктним офісом DREAM, Open Contracting Partnership та Програмою розвитку ООН та і відбулося за фінансової підтримки Уряду Японії. Зауважимо, що команда ПРООН вже надала комплексну підтримку 30 територіальним громадам, що стали учасниками заходу, з розробки/оновлення стратегій розвитку, адже саме стратегії є основою для формування середньострокових планів, що є першим етапом впровадження реформи PIM. «Метою навчальних програм ПРООН є підтримка та посилення спроможності громад. Середньостроковий план — це не просто документ, а візія того, куди ви рухаєтесь і чого прагнете досягти. Такі системи, як система управління публічними інвестиціями та DREAM, відіграють ключову роль у середньостроковому плануванні та формуванні інвестиційних портфелів. Отримання знань і навичок щодо використання цих систем допомагає втілювати мрії громад у життя. Прозорість і підзвітність, які забезпечують ці системи, підвищують довіру громадян і сприяють кращому урядуванню на всіх рівнях. Це дозволяє громадам залучати кошти міжнародних фінансових організацій і ефективніше використовувати їх для реалізації своїх інвестиційних проєктів», — зазначила проєктна менеджерка ПРООН Мізухо Йокой. Навчальні заходи дозволяють підвищити спроможність органів місцевого самоврядування якісно планувати та структурувати інвестиційні проєкти, що є передумовою для залучення бюджетного фінансування на реалізацію інвестиційних ініціатив та програм.

undp.png

Як підготувати якісні СПІ та сформувати проєктні портфелі — в Києві пройшов тренінг для громад

З 1 по 10 вересня громади подавали проєкти, що відповідали встановленим критеріям відбору, через систему DREAM. Усі подані проєкти пройшли автоматичну пріоритезацію відповідно до визначених критеріїв за допомогою програмних засобів системи DREAM. Сформований рейтинговий список розглянула експертна комісія, що прийняла рішення щодо фінансування. За результатами відбору схвалено 48 проєктів на загальну суму 1 млрд гривень. Розподіл фінансування за напрямами:<ul><li>цивільний захист – 17 проєктів на 391 млн грн</li><li>охорона здоров’я – 10 проєктів на 207,6 млн грн</li><li>публічні послуги – 2 проєкти на 64,5 млн грн</li><li>муніципальна інфраструктура (водопостачання та водовідведення) – 3 проєкти на 16,2 млн грн</li><li>освіта - дошкільні навчальні заклади – 6 проєктів на 159,2 млн грн, заклади середньої освіти – 10 проєктів на 161,5 млн грн &nbsp;</li></ul>Розподіл за макрорегіонами: Фронтові регіони – 15 проєктів на 495,9 млн грн Миколаївська область – 50 млн грн Одеська область – 48,9 млн грн Харківська область – 221,8 млн грн Херсонська область – 175,2 млн грн Центральні регіони – 12 проєктів на 276,6 млн грн Вінницька область – 39,4 млн грн Житомирська область – 19 млн грн Київська область – 160,2 млн грн Полтавська область – 7,1 млн грн Черкаська – 50,9 млн грн Західні регіони – 21 проєкт на 227,5 млн грн Закарпатська область – 38,3 млн грн Івано-Франківська область – 43,5 млн грн Львівська область – 78,2 млн грн Рівненська область – 20,8 млн грн Тернопільська область – 7,8 млн грн Хмельницька область – 17,7 млн грн Чернівецька область – 21,2 млн грн Бюджет 2025 року У державному бюджеті на 2025 рік передбачено 1 млрд гривень на публічні інвестиційні проєкти за кошти Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР). При розподілі фінансування застосовано територіально-орієнтований підхід. Пріоритет надано проєктам із потребою у фінансуванні до 50 млн грн, по яких завершено тендерні процедури, укладено договори підряду та реалізацію яких буде завершено у 2025 році. Відповідно до принципу справедливого розподілу коштів: 50% обсягу ДФРР спрямовано на проєкти прифронтових регіонів, 30% – на проєкти центральних областей, 20% – на проєкти західних регіонів. З деталями заявок можна ознайомитися у модулі аналітики <a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://bi.dream.gov.ua/archive/#/applications">DREAM на сторінці фінансової програми.</a>

lahh.png

ДФРР профінансує 48 проєктів на 1 млрд гривень у 2025 році

У 2024 році розпочалася реконструкція адміністративного та терапевтичного корпусів Полтавської обласної клінічної лікарні імені Скліфосовського. Проєкт отримав фінансування за Програмою відновлення України, що реалізується Європейським інвестиційним банком та Урядом України. <a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="http://bit.ly/3VHU6Gh">Проєкт заведено в DREAM</a> і починаючи з січня 2025 року кошти за ПВУ розподіляються виключно з використанням системи, зокрема, і на подальшу реалізацію проєкту реконструкції лікарні.&nbsp;Полтавська обласна лікарня — найбільший медичний заклад регіону, що працює у цілодобовому режимі. Тут функціонують стаціонарні відділення різного напряму, зокрема і 12 терапевтичних, які розраховані на 800 пацієнтів. Колектив лікарні налічує понад 1800 співробітників. Тут щодня відбувається більше сотні госпіталізацій і виписок. З початку повномасштабного вторгнення навантаження зросло на 30%, що стало серйозним викликом для медперсоналу та керівництва лікарні.&nbsp;Крім терапевтичного напряму, у лікарні працюють високоспеціалізовані відділення: кардіологічне, хірургічне, нейрохірургічне, травматологічне, гематологічне, офтальмологічне, онкологічне та інші. Тут надається екстрена та планова допомога жителям Полтавської області та пацієнтам із сусідніх регіонів. Лікарня має сучасні діагностичні підрозділи з КТ, МРТ, ангіографією та лабораторіями, які дозволяють проводити дослідження будь-якої складності.&nbsp;«Від того, у яких умовах перебувають пацієнти та лікарі, напряму залежить якість медичної допомоги. Ми працюємо безперервно, і будь-які обмеження у просторі чи технічні недоліки відчуваються дуже гостро», — зазначив заступник головного лікаря з технічних питань Валерій Онищенко.&nbsp;Медичні корпуси лікарні були зведені ще у 1970-х роках і потребують повного оновлення інженерних мереж та суттєвої модернізації інфраструктури, аби відповідати сучасним вимогам доступності й безпеки.&nbsp;«У терапевтичному відділенні утеплено фасад, встановлюються нові системи тепло та електропостачання, водовідведення, пожежної безпеки та відеонагляду. Враховано принципи інклюзії та безбар’єрності: широкі двері, пандуси, нові ліфти. Також на території лікарні будується сучасне укриття з операційною та палатою інтенсивної терапії», — зазначає Сергій Сизько, начальник управління капітального будівництва департаменту Полтавської обласної військової адміністрації.&nbsp;Проєкт реконструкції терапевтичного відділення Полтавської обласної лікарні є компонентом Єдиного проєктного портфеля держави на 2025 рік. Його реалізація — це приклад того, як прозоре та підзвітне управління публічними інвестиціями впливає на життя людей в регіонах і громадах. Досвід реалізації цього та інших подібних проєктів формує нові стандарти майбутніх інвестицій у сфері охорони здоров’я та інших пріоритетних секторах економіки.&nbsp;Усі деталі проєкту доступні для перегляду та аналізу в системі DREAM за посиланням: <a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="http://bit.ly/3VHU6Gh">http://bit.ly/3VHU6Gh</a>Впровадження та розвиток системи здійснює Проєктний офіс DREAM за підтримки проєкту «Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості» (UK DIGIT), який виконується Фондом Євразія та фінансується UK Dev. Виконавчий партнер — Open Contracting Partnership.<iframe width="1000" height="560" src="https://www.youtube.com/embed/xtwFaHp6bGg?si=L_f3qnrnkNVPhrqO" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen=""></iframe>

Фасад-2.jpeg

Сучасні стандарти медичної допомоги: реконструкція терапевтичного  відділення Полтавської обласної лікарні

У селі Голубине, що входить до Полянської територіальної громади, відкрили сучасний опорний харчоблок, який обслуговуватиме не лише місцеву гімназію, а й чотири інші школи громади.&nbsp; Модернізація шкільних харчоблоків є частиною національної реформи шкільного харчування, ініційованої у 2020 році Першою леді України Оленою Зеленською. Цей проєкт передбачає оновлення інфраструктури, зміну підходів до меню, дотримання міжнародних стандартів безпеки продуктів та створення комфортного середовища для дітей.&nbsp; У Голубиному реформу реалізували повною мірою. Загальна площа харчоблоку — 1285 м². Кухня обслуговуватиме майже 800 дітей із сіл Голубине, Сусково, Пасіка, Плоске та Солочин. Їжу доставлятимуть спеціальним транспортом у термобоксах відповідно до всіх санітарних вимог.«Здоров’я дітей — це пріоритет номер один для нашої громади. Ми розуміємо, що саме зараз, у час викликів, маємо створити для дітей безпечне, якісне середовище — з гідним харчуванням, сучасною інфраструктурою і турботою. Без державної підтримки реалізувати такі проєкти складно, але наша громада готова працювати, відбудовувати, реалізовувати ініціативи й показувати результат. Харчоблок у Голубиному — це доказ того, що разом ми можемо дуже багато», — підкреслює Неля Петрус, в.о. Полянського сільського голови.&nbsp; У новій їдальні встановлено три сучасні пароконвектомати, кожен із яких здатен приготувати до 1200 порцій їжі. Передбачено чітке зонування за технологічними процесами: цехи для м’яса, риби, молочної продукції; зона пательного приготування; миття посуду; зберігання термобоксів; пакування обідів для доставки.&nbsp; «Ми проєктували кухню згідно з Кодексом здорового харчування. Це означає не лише нову техніку, а й безпечні процеси, гігієну, продуману логістику. Тепер готувати тут буде не лише ефективно, а й приємно», — розповідає Руслан Ребриш, заступник Полянського сільського голови. Меню розроблено з урахуванням державних норм та побажань школярів.&nbsp;Опитування серед батьків, дітей та педагогів дало змогу скласти чотиритижневе сезонне меню, де поєднуються сучасні підходи та традиційні українські страви.&nbsp; «Діти люблять пюре, рибу з овочами, суп із фрикадельками, борщ. Це ті смаки, які нагадують дім. Ми не просто готуємо їжу — ми формуємо звичку до здорового харчування через позитивні емоції», — ділиться Віра Ряшко, директорка Голубинської гімназії.&nbsp; Проєкт реалізовано за кошти державної субвенції, яка розподілялася з використанням системи DREAM.&nbsp; Деталі проєкту в DREAM: <a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://bit.ly/3HndrIY">https://bit.ly/3HndrIY</a>&nbsp; Загальна вартість: 24,331 млн грн;&nbsp; Державна субвенція: 21,645 млн грн;&nbsp; Кошти громади: 2,684 млн грн (10%, відповідно до умов співфінансування); Заощаджено і повернуто до держбюджету: понад 3,6 млн грн.&nbsp; Громада вже розпочала благоустрій території навколо харчоблоку. Ведуться також обговорення щодо розширення логістики, щоб у майбутньому забезпечити якісним харчуванням ще більше закладів.&nbsp; «Цей проєкт — доказ того, що реформи в Україні не зупинилися. Вони втілюються. Навіть у гірських селах. Навіть у час війни. Завдяки людям, які працюють із вірою в зміни. Ми готові реалізовувати більше. Маємо команду, маємо ідеї, маємо мотивацію. А приклад Голубиного доводить: усе можливо», — підсумувала Неля Петрус.&nbsp; <iframe width="1000" height="560" src="https://www.youtube.com/embed/fVfndknEbxQ?si=piySaaTW1TlqtQiG" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen=""></iframe>

Освіта

Проєкти

Загалом

5972

Активні

5972

Бюджети

Загалом

357'335'931'399,99 ГРН

Покрито

11.6%

Дослідження

У фокусі