Облаштування захисних споруд цивільного захисту (укриттів) у закладах дошкільної освіти та закладах, що надають повну загальну середню освіту
Освіта і наука
Облаштування захисних споруд цивільного захисту (укриттів) у закладах загальної середньої освіти
Державний рівень ЄПП
95
Загальна інформація
Опис програми
Облаштування укриттів є необхідною умовою для захисту дітей, учнів, студентів і працівників закладів освіти в умовах військових загроз та надзвичайних ситуацій. Наявність безпечних і функціональних споруд дозволяє оперативно реагувати на небезпеку та гарантує збереження життя і здоров’я всіх учасників освітнього процесу.
Стратегічне обґрунтування
Мета програми
Стратегічна доцільність програми
Цілі програми
Кількість укриттів у закладах освіти, які будуть реалізовані за кошти державного бюджету
0 од
1236 од
Цілі сталого розвитку програми
Економічне обґрунтування
Економічна доцільність програми
Які основні вигоди очікуються від реалізації програми для економіки, бізнесу, суспільства чи окремих галузей?
Чи передбачено метою програми внесок до кліматичної цілі пом'якшення наслідків зміни клімату
Чи передбачено метою програми внесок до кліматичної цілі адаптації до зміни клімату: зниження впливу та/або зменшення вразливості активу чи населення до одного або більше видів фізичних кліматичних загроз
Чи передбачено метою програми внесок до кліматичної цілі сталого використання та захисту водних і морських ресурсів
Чи передбачено метою програми внесок до кліматичної цілі переходу до циркулярної економіки
Чи передбачено метою програми внесок до кліматичної цілі запобігання та контролю забруднення
Чи передбачено метою програми внесок до кліматичної цілі захисту і відновлення біорізноманіття та екосистем
Які соціальні наслідки є актуальними для вашої програми, після її реалізації?
Чому доцільно реалізовувати проєкти саме у форматі однієї комплексної програми, а не окремо?
Як програма допоможе підсилити інші економічні процеси чи реформи?
Компоненти програми
ID компонента
DREAM-01
Облаштування захисних споруд цивільного захисту (укриттів) у закладах загальної середньої освіти
Обґрунтування
Основні зміни, які очікуються після реалізації цього компоненту, є фундаментальними для функціонування системи освіти в умовах війни: ● Відновлення безпечного освітнього простору: Тисячі шкіл по всій країні будуть оснащені надійними захисними спорудами, що відповідають сучасним будівельним нормам та вимогам цивільного захисту. Це дозволить мінімізувати ризики для життя та здоров'я мільйонів учнів, вчителів та адміністративного персоналу під час повітряних тривог. ● Системний перехід до очного навчання: Програма усуває ключовий бар'єр для повернення до очної форми навчання – відсутність безпечного укриття. Це дозволить школам, де це можливо згідно з безпековою ситуацією, відновити повноцінний освітній процес. ● Підвищення якості освіти та соціалізації: Очне навчання значно ефективніше дистанційного, забезпечує кращу взаємодію вчителя та учня, сприяє соціалізації дітей, формуванню колективу та розвитку м’яких навичок. ● Інклюзивність та безбар'єрність: Впровадження обов'язкових інклюзивних норм (пандуси, спеціальні санвузли, навігація) забезпечить рівний та безперешкодний доступ до укриттів та освіти для дітей з особливими освітніми потребами (ООП) та маломобільних груп населення. Цінність цього компонента для українського суспільства та держави є надзвичайно високою: 1. Збереження та розвиток людського капіталу: Захист дітей та забезпечення безперервності їхньої освіти — це інвестиція в майбутнє України. Якісна освіта сьогодні — це кваліфіковані фахівці, науковці та лідери завтра. 2. Психологічна стійкість нації: Повернення дітей до шкіл та створення відчуття безпеки в освітньому середовищі є потужним фактором нормалізації життя та зниження рівня хронічного стресу та тривожності серед мільйонів батьків і дітей. 3. Зміцнення державних інститутів та довіри: Ефективна реалізація програми демонструє спроможність держави виконувати свої основні функції — гарантувати безпеку та забезпечувати права громадян (право на життя та освіту) навіть у найскладніших умовах війни. 4. Сприяння гендерній рівності: Забезпечуючи безпечні умови в школах, програма опосередковано підтримує економічну активність жінок (які складають більшість педагогічного персоналу та часто є основними опікунками дітей), дозволяючи їм працювати. Економічні вигоди від реалізації компонента охоплюють кілька секторів та мають довгостроковий ефект: ● Стимулювання внутрішнього виробництва: Програма генерує значний попит на будівельні матеріали, металоконструкції, системи вентиляції, сантехніку та інше обладнання вітчизняного виробництва, підтримуючи внутрішній ринок. ● Створення робочих місць та податкові надходження: Активізація будівельної галузі та суміжних послуг призводить до створення тисяч робочих місць для будівельників, інженерів, архітекторів. Це, своєю чергою, збільшує надходження податків до державного та місцевих бюджетів. ● Підтримка загальної економічної активності: Можливість батьків працювати без постійного відволікання на питання безпеки дітей підвищує загальну продуктивність праці та стабілізує ринок зайнятості. Можливі альтернативні підходи: 1. Продовження виключно дистанційного навчання: Цей підхід є найменш витратним з точки зору інфраструктури, але неприйнятний через катастрофічні довгострокові соціальні та освітні втрати, погіршення ментального здоров'я дітей та зниження якості освіти. 2. Забезпечення укриттів лише в новобудовах: Це дуже повільний процес, який не вирішує нагальної проблеми для існуючого фонду шкіл. 3. Точкові, несистемні проєкти (за ініціативою громад/спонсорів): Такий підхід призводить до нерівномірного покриття, відсутності єдиних стандартів безпеки, ризику нецільового використання коштів та логістичних проблем. Обґрунтування вибору формату комплексної програми: Обрано формат комплексної програми з набором проєктів, оскільки він забезпечує найбільшу ефективність, системність та прозорість: ● Масштабування та уніфікація: Програмний підхід дозволяє швидко масштабувати рішення, застосовувати типові проєкти та єдині державні стандарти (ДБН) по всій країні, що економить час та ресурси. ● Централізоване управління та моніторинг: Єдина структура управління забезпечує прозоре використання коштів через цифрові платформи (наприклад, DREAM), мінімізує корупційні ризики та гарантує підзвітність. ● Системний вплив та синергія: Взаємодія з компонентом дошкільної освіти забезпечує цілісність освітньої системи. Загальний вплив програми посилюється за рахунок скоординованого планування та реагування на безпекові виклики в масштабах держави.
Рік
Сума
1
6'200'000'000 ГРН
2
11'000'000'000 ГРН
3
11'000'000'000 ГРН
4
11'000'000'000 ГРН
5
10'994'000'000 ГРН
ID компонента
DREAM-03
Облаштування захисних споруд цивільного захисту (укриттів) у закладах професійної та фахової передвищої освіти
Обґрунтування
Впровадження компоненту дозволить трансформувати освітнє середовище за наступними напрямками: • Відновлення очного навчання: Перехід від дистанційного або змішаного формату до повноцінного офлайн-навчання, що є критичним для опанування практичних навичок (робота на станках, у лабораторіях тощо). • Безпека та інклюзивність: Створення захисного простору, що відповідає сучасним нормам ДБН, включаючи вентиляцію, автономне освітлення, санітарні вузли та доступність для маломобільних груп населення. • Психологічна стабільність: Зниження рівня стресу серед студентів, викладачів та батьків завдяки наявності гарантованого безпечного місця на території закладу. Цей компонент створює фундамент для стійкості людського капіталу: • Збереження кадрового потенціалу: Запобігання відтоку молоді за кордон. Наявність безпечних умов навчання є вагомим аргументом для того, щоб залишатися в Україні. • Соціальний захист: Заклади ПТО часто обирають діти з вразливих верств населення. Забезпечення їхньої безпеки — це прямий обов’язок держави у сфері соціальної справедливості. • Цивільний захист громади: У позаурочний час або у критичних ситуаціях такі укриття можуть використовуватися мешканцями прилеглих районів, що підвищує загальну безпеку громади. Інвестиції в укриття мають значний мультиплікативний ефект: • Підготовка кваліфікованих робітників для відбудови: Економіка потребує зварювальників, будівельників, енергетиків. Якісно навчити їх "онлайн" неможливо. Очне навчання — це запорука наявності професійних кадрів для відновлення інфраструктури. • Зменшення безробіття серед молоді: Випускники, які пройшли повноцінну практику, швидше знаходять роботу та починають сплачувати податки. • Економія бюджетних коштів: Запобігання руйнації людського капіталу є дешевшим, ніж майбутні витрати на соціальну підтримку безробітних або перенавчання за кордоном. Для вирішення проблеми розглядалися три підходи: Альтернатива Переваги Недоліки / Ризики 1. Точкові субвенції (окремі проєкти за запитом) Гнучкість для окремих громад. Відсутність єдиних стандартів безпеки, хаотичний розподіл коштів, затягування термінів. 2. Повне будівництво нових корпусів Максимальна безпека. Надзвичайно висока вартість та тривалий час реалізації (роки), що не вирішує проблему "тут і зараз". 3. Програма з набором проєктів (обраний варіант) Системний підхід, контроль якості, швидке масштабування. Потребує потужного менеджменту на центральному рівні. Чому обрано формат "Програми з набором проєктів": 1. Типізація рішень: Програма дозволяє використовувати типові проєктні рішення для схожих будівель, що економить час та гроші на проєктуванні. 2. Пріоритетність: Можливість централізовано спрямувати ресурси на заклади в дефіцитних регіонах або на професії, що найбільш затребувані для фронту та тилу. 3. Ефективність закупівель: Масштаб програми дозволяє залучати великих підрядників та контролювати ціноутворення на матеріали. 4. Комплексність: Це не просто "ремонт підвалу", а створення мережі безпечних освітніх хабів з єдиними стандартами.
Рік
Сума
1
0 ГРН
2
268'429'080 ГРН
3
2'684'290'770 ГРН
4
2'684'290'770 ГРН
5
1'342'145'380 ГРН
ID компонента
DREAM-02
Облаштування захисних споруд цивільного захисту (укриттів) у закладах дошкільної освіти
Обґрунтування
Реалізація компоненту з облаштування захисних споруд цивільного захисту у закладах дошкільної освіти та забезпечення їх безбар’єрності передбачає досягнення якісних змін у функціонуванні освітньої мережі в умовах воєнного стану. Першочерговим очікуваним результатом є відновлення очного режиму роботи закладів, що забезпечить безперервність освітнього процесу та необхідну для розвитку дітей соціалізацію навіть під час повітряних тривог. Очікується суттєве підвищення рівня фізичної безпеки учасників освітнього процесу завдяки створенню надійних укриттів, які відповідають державним будівельним нормам, а також забезпечення повної інклюзивності освітнього простору. Модернізація інженерних мереж та впровадження принципів універсального дизайну гарантують рівний доступ до захисту для всіх категорій населення, включно з особами з інвалідністю. Створена суспільна та державна цінність компоненту полягає у зміцненні соціальної стабільності та відновленні довіри громадян до спроможності держави гарантувати безпеку найвразливіших верств населення. На рівні держави це сприяє збереженню людського капіталу, запобігає відтоку населення за кордон та забезпечує конституційне право громадян на освіту та захист життя. В економічному вимірі реалізація компоненту генерує прямі та опосередковані вигоди. Ключовим економічним ефектом є вивільнення працездатного населення (батьків) для повернення на ринок праці, що сприяє зростанню податкових надходжень та ВВП. Додатково, капітальні інвестиції у будівництво та реконструкцію стимулюють будівельну галузь, створюють нові робочі місця та мають мультиплікативний ефект для суміжних секторів економіки. Зменшення ризиків травматизму та психологічних розладів у дітей у довгостроковій перспективі знижує навантаження на систему охорони здоров’я та соціального забезпечення. При виборі механізму реалізації було проаналізовано альтернативні підходи, зокрема ситуативне (точкове) вирішення проблеми окремими громадами або збереження дистанційної форми навчання. Дистанційний формат для дошкільної освіти визнано неефективним через вікові особливості здобувачів освіти та неможливість виконання батьками трудових обов’язків. Точковий підхід несе ризики хаотичного використання коштів та нерівномірного забезпечення безпеки, що поглиблює соціальну нерівність. Натомість обраний формат є найбільш обґрунтованим, оскільки він забезпечує системність, централізований контроль якості, уніфікацію проєктних рішень та прозорість використання бюджетних коштів. Такий підхід дозволяє застосувати єдині стандарти безпеки та інклюзивності, оптимізувати витрати завдяки масштабуванню типових рішень та забезпечити пріоритетне фінансування об’єктів з найвищим соціальним ефектом.
Рік
Сума
1
0 ГРН
2
1'000'000'000 ГРН
3
1'000'000'000 ГРН
4
1'000'000'000 ГРН
5
1'000'000'000 ГРН
Фінансове обґрунтування
Загальна орієнтовна вартість програми
61'173'156'000 ГРН
Орієнтовна вартість компонентів програми
61'173'156'000 ГРН
Компонент
Сума
Облаштування захисних споруд цивільного захисту (укриттів) у закладах загальної середньої освіти
50'194'000'000 ГРН
Облаштування захисних споруд цивільного захисту (укриттів) у закладах професійної та фахової передвищої освіти
6'979'156'000 ГРН
Облаштування захисних споруд цивільного захисту (укриттів) у закладах дошкільної освіти
4'000'000'000 ГРН
Обґрунтування вартості
Короткий опис
Документ обґрунтування
Джерела та механізми фінансового забезпечення реалізації програм
Статус
Механізми фінансування
Покриття, %
Реалізація
Безповоротне фінансування. Пряме бюджетне фінансування. Прямі видатки за рахунок коштів державного бюджету (публічні закупівлі)
100%
Документ обґрунтування
Які потенційні джерела фінансування можуть бути залучені на підставі попередніх домовленостей або намірів співпраці (за їх наявності)?
На підставі попередніх домовленостей та намірів співпраці можуть бути залучені такі джерела фінансування: Державний бюджет України (через програми Міністерства освіти і науки, Міністерства розвитку громад та територій); Місцеві бюджети (обласні, районні та міські програми підтримки освіти та інфраструктури); Міжнародні донорські організації (Світовий банк, Європейський Союз, ЮНІСЕФ, ПРООН та інші); Грантові програми міжнародних фондів, що підтримують розвиток освіти і безпеки; Приватний сектор та державно-приватні партнерства; Благодійні організації та громадські фонди.
Управлінське обґрунтування
Загальна тривалість програми (місяців): 5
Підходи до відбору проєктів
Чи було визначено підходи та критерії для включення в програму публічних інвестиційних проєктів, ініціаторів таких проєктів, та їх пріоритезації?
Організаційні заходи
Один етап
60 місяців
Оцінка ризиків
Ризик
Ймовірність
Ступінь
Стратегія
Ризик
Затримки у фінансуванні або недофінансування через бюджетні обмеження
Ймовірність
Середня
Ступінь
Критичний
Стратегія
Зменшення
Ризик
Відключення електроенергії, що ускладнює реалізацію проєктних робіт
Ймовірність
Середня
Ступінь
Прийнятний
Стратегія
Зменшення
Ризик
Забезпечення запасів палива та обслуговування генераторів. Перехід на використання акумуляторного інструменту. Встановлення пріоритетів використання електроенергії для найважливіших робіт.
Ймовірність
Висока
Ступінь
Критичний
Стратегія
Зменшення
Ризик
Військові дії або загострення безпекової ситуації в регіонах реалізації
Ймовірність
Висока
Ступінь
Критичний
Стратегія
Прийняття
Ризик
Затримки у будівництві через часті повітряні тривоги
Ймовірність
Висока
Ступінь
Прийнятний
Стратегія
Прийняття
Ризик
Зростання вартості матеріалів і послуг через інфляцію та ринкові коливання
Ймовірність
Середня
Ступінь
Прийнятний
Стратегія
Прийняття
Ризик
Зміни у законодавстві або нормативно-правових вимогах
Ймовірність
Низька
Ступінь
Прийнятний
Стратегія
Прийняття