Відновлення багатоквартирних будинків, які зазнали пошкоджень внаслідок збройної агресії рф, з впровадженням енергоефективних заходів


Сектор

Житло

Напрям

Відновлення багатоквартирних будинків, пошкоджених внаслідок збройної агресії рф

Входження в портфель

Державний рівень ЄПП

Бал зрілості

70

Загальна інформація

Опис програми

Програма розроблена на період 2026–2028 рр. і спрямована на відновлення 250 багатоквартирних житлових будинків (далі – БКБ), які зазнали значних пошкоджень внаслідок повномасштабної збройної агресії рф проти України. Результатом реалізації програми стане швидке відновлення та покращення житлових умов для приблизно для понад 60 тис.  осіб, включно з їх вразливими групами.

Програма впроваджується через реалізацію публічних інвестиційних проєктів з метою проведення капітального ремонту багатоквартирних будинків, які зазнали пошкоджень внаслідок збройної агресії.

Усі проєкти, що увійдуть до програми будуть враховувати вимоги енергоефективності та безбар’єрності. Відібрані БКБ мають бути внесені до Реєстру знищеного та пошкодженого майна.

Планується змішана фінансова модель реалізації Програми, яка передбачає поєднання грантового та кредитного фінансування від партнерів з розвитку. Передбачається, що програма буде реалізовуватись Фондом енергоефективності.

Стратегічне обґрунтування

Мета програми

Основна мета: Відбудова пошкодженого/зруйнованого
Додаткова мета: Зменшення територіальних чи соціальних розривів, Запровадження інновацій та енергоефективних рішень, Забезпечення інклюзивності та рівності можливостей
Проблематика: Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну спричинило масштабні руйнування інфраструктури, зокрема в житловому секторі, що призвело до погіршення житлових умов мільйонів громадян. За даними Четвертої Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4), спільно проведеної Урядом України, Світовим банком, Європейською Комісією та ООН, станом на кінець 2024 року пряма шкода житловому сектору перевищила 57 млрд доларів США, що становить близько 33% усіх збитків. Було пошкоджено або зруйновано понад 2,6 млн житлових одиниць, що дорівнює майже 13% загального житлового фонду України. Найбільше постраждали багатоквартирні будинки (БКБ), які становлять 86% загального обсягу пошкоджень у вартісному вираженні. Особливої гостроти проблема набуває у містах наступних регіонів – Донецька, Харківська, Луганська, Київська, Миколаївська, Херсонська та Дніпропетровська області, де зосереджено понад 75% вартості всіх пошкоджень. Масштабні руйнування суттєво загострили вже існуючий дефіцит якісного, доступного та безпечного житла в Україні. За даними дослідження Міжнародної організації з міграції (2024), близько 3 мільйонів осіб проживають у пошкоджених будинках, причому 47% ВПО втратили або мають пошкоджене житло. 31% ВПО не мають доступу до належного житла у місці свого поточного проживання, а ВПО похилого віку є особливо вразливими до житлової ізоляції. У національному масштабі, за даними Мінсоцполітики близько 4,6 млн осіб зареєстровано як внутрішньо переміщені особи. Високі витрати на оренду та комунальні послуги (до 70% доходу) створюють додатковий соціальний і економічний тиск, а відсутність довгострокових договорів, юридичних гарантій проживання та обмежений доступ до компенсацій посилюють ризики нестабільності житлової ситуації. Станом на липень 2025 року, згідно з даними Реєстру пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ), документально підтверджено понад 34 тисячі пошкоджених БКБ. На сьогодні близько 2200 пошкоджених багатоквартирних будинків потребують відновлення шляхом проведення капітального ремонту. Відновлення здійснюється за рахунок різних джерел фінансування. У процесі підготовки Програми було розглянуто можливі альтернативні варіанти реагування на проблему пошкодженого багатоквартирного житлового фонду, які могли б реалізовуватись без додаткового бюджетного навантаження або із використанням виключно наявних ресурсів. Однак жоден із цих варіантів не дозволяє забезпечити достатню масштабність, системність і справедливість у реагуванні на житлову кризу, спричинену війною. Основні розглянуті підходи наведено нижче. Тимчасове розміщення постраждалих осіб у приватному житлі, гуртожитках, модульних містечках або шляхом компенсації оренди уже частково реалізується державою і донорами. Проте він є виключно тимчасовим і не вирішує проблему дефіциту постійного житла; не забезпечує стабільності житлових умов, особливо для вразливих категорій жінок та чоловіків (люди похилого віку, родини з дітьми, особи з інвалідністю); потребує постійних бюджетних трансфертів і не сприяє самозабезпеченню; не створює капітальних активів на балансі громад або держави. Існуючі державні механізми відновлення (наприклад, програма «єВідновлення» або програма «Віднови Дім» Фонду енергоефективності) не охоплюють значну частину пошкоджених БКБ. Програма «Віднови Дім» доступна лише для ОСББ, у той час як лише 23% пошкоджених БКБ мають ОСББ. Водночас, мешканці БКБ, які є ВПО або перебувають за кордоном, не можуть ініціювати створення об’єднань самостійно, що створює додаткові бар’єри доступу до підтримки. У багатьох громадах, зокрема у деокупованих і прифронтових, відновлення обмежується лише аварійними ремонтами. Через обмежені ресурси громадян та місцевого самоврядування капітальні ремонти пошкоджених будинків не проводяться або відтерміновуються, що не лише стримує повернення населення, а й гальмує відновлення економічної активності. Крім того, БКБ, зведені у радянський період, переважно вже вичерпали свій нормативний термін експлуатації, а це створює необхідність поєднувати відновлення із модернізацією, енергоефективністю та підвищенням стійкості до нових ризиків. Зокрема, значна частина пошкоджень стосується місць загального користування (дахи, підвали, ліфти, інженерні мережі), ремонт яких не покривають чинні програми компенсації для фізичних осіб (наприклад, програма “єВідновлення” передбачає компенсацію лише за пошкодження особистого майна, але не місць загального користування). Таким чином, відсутність дієвого інституційного механізму підтримки капітального ремонту пошкоджених БКБ – одна з ключових системних прогалин. Якщо не забезпечити централізовану підтримку капітального відновлення пошкоджених БКБ, житлова криза поглиблюватиметься, що зумовить зростання соціального напруження, посилення еміграційних настроїв серед працездатного населення, втрату людського капіталу та зниження рівня довіри громадян до інституцій. Для територіальних громад, особливо у деокупованих та прифронтових районах, ситуація загрожує фінансовою нестійкістю: обмежені власні ресурси та втрата платоспроможного населення не дозволять їм самостійно забезпечити відновлення житлової інфраструктури. Відсутність централізованих інвестицій ставить під загрозу здатність громад до стабілізації, відновлення економічної активності та забезпечення базових життєвих потреб мешканців. Таким чином, реалізація Програми є інструментом подолання вказаних викликів та є передумовою не лише для відновлення житлових умов мільйонів українців, а й для забезпечення соціальної згуртованості та сприятиме досягненню: • Визначених пріоритетів та завдань Державної стратегії регіонального розвитку 2021-2027рр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 695 (зі змінами) а саме: пріоритет “створення безпекових та соціально-економічних умов для повернення громадян України в регіони та територіальні громади”; завдання “Комфортні громади: впровадження оновлених стандартів доступності житлових будинків з безпечними, комфортними умовами проживання з урахуванням потреб різних груп громадян, впровадження нових підходів до забезпечення осіб житлом з урахуванням кращих практик та досвіду держав - членів ЄС; напрям «Інвестиційні інструменти регіональної політики» щодо сприяння залученню коштів міжнародної технічної допомоги та міжнародних фінансових організацій для реалізації публічних інвестиційних проектів для відновлення та розвитку територіальних громад. • Завдань Плану України, який було схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244-р, з метою реалізації ініціативи Європейського Союзу «Ukraine Facility», запровадженої Регламентом (ЄС) Європейського Парламенту та Ради (ЄС) від 29 лютого 2024 р. № 2024/792, а саме: Документ визначає інвестиції в житло (компенсацію особам, чиє житло було пошкоджено або зруйновано внаслідок воєнних дій) як частину інвестицій, які будуть здійснюватися в рамках Компоненту І Ukraine Facility. • Завдань Плану пріоритетних дій Уряду України на 2025 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2025 р. No 131-р, який зокрема передбачає забезпечення підтримки термомодернізації будівель; виконання євроінтеграційних зобов’язань у сфері енергоефективності. • Виконанню Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: переглянута Директива про енергетичну ефективність будівель (EU/2024/1275), переглянута Директива про енергоефективність (EU/2023/1791); • Виконанню Указ Президента України No 722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», а саме пункт 11: забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості міст, інших населених пунктів; а також пункт 7: забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких сучасних джерел енергії для всіх, і пункт 13: вжиття невідкладних заходів щодо боротьби зі зміною клімату та її наслідками. • Виконання положень Закону України № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України». Також, відновлення БКБ, є складовою секторальної Державної стратегії житлової політики України за напрямом “Відновлення житлового фонду”, яка наразі перебуває у процесі розроблення.

Стратегічна доцільність програми

Сектор
Житло
Підсектор
Відновлення житла
Напрям
Відновлення багатоквартирних будинків, пошкоджених внаслідок збройної агресії рф
Стратегічний документ
Державна стратегія регіонального розвитку на 2021-2027 роки
Завдання
Відновлення багатоквартирних будинків, пошкоджених внаслідок збройної агресії рф

Цілі програми

Показник
Базове значення
Цільовe значення

Цілі сталого розвитку програми

Економічне обґрунтування

Економічна доцільність програми

Які основні вигоди очікуються від реалізації програми для економіки, бізнесу, суспільства чи окремих галузей?

Підвищення енергоефективності
Підвищення рівня зайнятості, створення нових робочих місць
Зростання виробництва, обсягів ринку товарів/послуг/інвестицій
Зменшення регіональних дисбалансів
Розвиток інфрастурктури
Покращення якості життя населення
Збільшення надходжень до бюджету

Чи передбачено метою програми внесок до кліматичної цілі пом'якшення наслідків зміни клімату

Зменшення або уникнення викидів парникових газів
Зменшення використання паливно-енергетичного ресурсу

Чи передбачено метою програми внесок до кліматичної цілі адаптації до зміни клімату: зниження впливу та/або зменшення вразливості активу чи населення до одного або більше видів фізичних кліматичних загроз

Жодна з опцій не застосовується

Чи передбачено метою програми внесок до кліматичної цілі сталого використання та захисту водних і морських ресурсів

Жодна з опцій не застосовується

Чи передбачено метою програми внесок до кліматичної цілі переходу до циркулярної економіки

Зменшення вмісту небезпечних речовин та заміни особливо небезпечні для довкілля речовини у матеріалах та продуктах протягом їхнього життєвого циклу
Зменшення використання первинної сировини

Чи передбачено метою програми внесок до кліматичної цілі запобігання та контролю забруднення

Запобігання або скорочення викидів забруднюючих речовин у повітря, воду або ґрунти

Чи передбачено метою програми внесок до кліматичної цілі захисту і відновлення біорізноманіття та екосистем

Стале землекористування та управління земельними ресурсами

Які соціальні наслідки є актуальними для вашої програми, після її реалізації?

Активізація громадської участі
Підвищення рівня зайнятості
Покращення умов життя
Покращення доступу до основних послуг
Зменшення соціальної нерівності

Чому доцільно реалізовувати проєкти саме у форматі однієї комплексної програми, а не окремо?

Посилення загального впливу за рахунок взаємодії окремих проєктів у межах програми
Реалізація заходів в межах спільної або суміжної території для досягнення ефективнішого результату
Забезпечення узгодженого планування, управління та моніторингу проєктів у межах єдиної структури
Необхідність відповідати вимогам законодавства, державних стратегій чи політик

Як програма допоможе підсилити інші економічні процеси чи реформи?

Сприяння розвитку суміжних секторів економіки
Підтримка реалізації державних чи галузевих реформ
Поглиблення інтеграції в міжнародні економічні процеси

Компоненти програми

Фінансове обґрунтування

Загальна орієнтовна вартість програми

12'504'820'000 ГРН

Орієнтовна вартість компонентів програми

12'504'820'000 ГРН

Компонент

Сума

Відновлення багатоквартирних будинків, які зазнали пошкоджень внаслідок збройної агресії

12'504'820'000 ГРН

Обґрунтування вартості

Короткий опис

Документи обґрунтування

н/д

Розрахунок.xlsx

Джерела та механізми фінансового забезпечення реалізації програм

Статус
Механізми фінансування
Покриття, %

Реалізація

Безповоротне фінансування. Грантове фінансування. Міжнародна (міжурядова) грантова угода (з наперед визначеним підходом до вибору підрядника, постачальника)

12%

Поворотне фінансування. Боргове фінансування. Кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і МФО

88%

Документи обґрунтування
До документів
Які потенційні джерела фінансування можуть бути залучені на підставі попередніх домовленостей або намірів співпраці (за їх наявності)?

Відповідно до попередніх домовленостей з ЄІБ, існує потенційна можливість залучити фінансування на умовах кредиту обсягом 30 млн євро для реалізації пілотного етапу програми, та в подальшому додатково 200 млн євро для масштабування. Крім того, розглядається можливість доповнення кредиту грантом ЄС обсягом 30 млн євро.

Управлінське обґрунтування

Загальна тривалість програми (місяців): 3

Підходи до відбору проєктів

Чи було визначено підходи та критерії для включення в програму публічних інвестиційних проєктів, ініціаторів таких проєктів, та їх пріоритезації?

Так

Організаційні заходи

маштабування програми іреалізація відповідних проєктів

20 місяців

реалізація пілотного етапу програми

12 місяців

підготовка програми до реалізації (залучення фінансування)

6 місяців

Оцінка ризиків

Ризик

Ймовірність

Ступінь

Стратегія

Ризик

ризик нестачі кваліфікованого персоналу

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

зростання вартості будівельних матеріалів

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Прийняття

Ризик

недостатня кваліфікація для управління на місцевому рівні

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Уникнення

Ризик

відсутність фінансування з боку МФО

Ймовірність

Середня

Ступінь

Критичний

Стратегія

Зменшення

Історія погодження програми

ДатаНомер рішенняПортфельСтатус програмиРішенняПричиниБал зрілості
15.08.2025SP-N-150825-FF862F14СП державиПідготовкаСкасування рішення щодо включення в СП--
07.10.2025SP-N-071025-ED3276C0СП державиПідготовкаВключити--
01.10.2025SPP-N-011025-280817C9ЄПП державиПідготовкаНе схвалено--
28.10.2025SPP-N-281025-329589DEЄПП державиПідготовкаВключити-70