Потенційними механізмами фінансування можуть бути наступні варіанти. Перший варіант (базовий) передбачає здійснення заходів з модернізації систем питного водопостачання підприємств водопостачання за рахунок коштів підприємств цієї сфери. Реалізація зазначеного варіанта передбачає залучення значного обсягу капітальних витрат, необхідних для оптимізації та переоснащення об’єктів інфраструктури, що зумовить суттєве збільшення тарифів на послуги з водопостачання для забезпечення компенсації таких додаткових витрат підприємств, що призведе до збільшення обсягу витрат державного бюджету з метою надання субсидій населенню для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також до збільшення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг. Через збитковість діяльності підприємства водопостачання не мають можливості залучити достатній обсяг кредитних ресурсів, інвестувати такі ресурси в оновлення матеріально-технічної бази та підвищувати ефективність своєї діяльності. У зв’язку з цим зберігатиметься динаміка збільшення фізичної зношеності систем питного водопостачання. Розвиток сфери водопостачання здійснюватиметься повільно та хаотично і залежатиме від частоти коригування тарифів на послуги, обсяг поточних операційних витрат підприємств збільшуватиметься у відповідності до зростання рівня втрат та експлуатаційних витрат. Реалізація такого варіанта разом із значним збільшенням обсягу витрат споживачів та бюджетів усіх рівнів на надання пільг, субсидій та компенсації різниці у тарифах не призведе до належного оновлення систем питного водопостачання, та, відповідно, до поліпшення доступу та якості послуг з централізованого водопостачання. Другий варіант (традиційний) передбачає фінансування заходів з модернізації підприємств водопостачання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Внаслідок обмеженості фінансових ресурсів у державному та місцевих бюджетах є значний ризик недофінансування запланованих заходів, що призведе до “точкового” (несистемного) розв’язання проблем незадовільного технічного стану систем питного водопостачання. У результаті реалізації такого варіанта питання розвитку сфери водопостачання вирішуватиметься шляхом цільового спрямування ресурсів на здійснення заходів Програми. Такий підхід забезпечить стримування зростання тарифів на послуги з централізованого водопостачання, але не сприятиме створенню умов, необхідних для створення інвестиційно привабливого середовища у сфері питного водопостачання у довгостроковій перспективі. Третій варіант (оптимальний) передбачає комплексне застосування механізмів стимулювання розвитку сфери питного водопостачання у поєднанні із фінансуванням заходів з модернізації за рахунок інвестиційних програм підприємств, грантів, коштів іноземних фінансових установ, міжнародних фінансових організацій і програм технічної підтримки, гарантованих державою кредитів, державного та місцевих бюджетів, коштів, отриманих для фінансування проектів на умовах державно-приватного партнерства. Реалізація зазначеного варіанта передбачає застосування комплексу правових, економічних та організаційних механізмів та інструментів стимулювання підприємств до здійснення капітальних витрат на переоснащення систем водопостачання. Такі механізми та інструменти базуються на державних гарантіях цінової доступності та враховують рівень платоспроможності отримувачів послуг. Зазначений варіант дасть змогу знайти джерела стабільного фінансування пріоритетних завдань та оптимізувати бюджетні витрати, стимулювати розвиток суміжних галузей економіки, а також залучити довгострокові кредитні ресурси на прийнятних умовах. Потенційними джерелами фінансування можуть бути: залучення коштів державного та місцевих бюджетів для ресурсного забезпечення підприємств водопостачання; передбачення в інвестиційних програмах підприємств водопостачання заходів, спрямованих на підвищення якості питної води; запровадження преференцій та спеціальної кредитної підтримки проектів будівництва та реконструкції систем питного водопостачання; залучення грантів і кредитів для впровадження завдань програми.