Програма покращення питного водопостачання України


Сектор

Муніципальна інфраструктура та послуги

Напрям

Відновлення, розвиток та модернізація інфраструктури централізованого водопостачання та водовідведення, в тому числі з впровадженням альтернативних джерел енергії

Входження в портфель

Державний рівень ЄПП

Бал зрілості

70

Загальна інформація

Опис програми

Програма спрямована на виконання Державної цільової соціальної програми покращення питного водопостачання України на період до 2035 року, яка розробляється на виконання заходу 161  Плану заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2024 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України 300-р від 28 березня 2025 р.

З метою поліпшення стану питного водопостачання в Україні терміново необхідно реконструювати 30 тис. кілометрів аварійних мереж водопостачання, 5 тис. насосних станцій та 100 водоочисних споруд, а також для забезпечення централізованим водопостачанням сільських населених пунктів збудувати 30 тис. кілометрів нових мереж водопостачання та влаштувати 10 тис. водозабірних свердловин. Україна взяла на себе зобов’язання з імплементації ряду європейських директив, норм, стандартів, зокрема зазначеної Директиви (ЄС) 2020/2184 Європейського Парламенту та Ради від 16 грудня 2020 року про якість води, призначеної для споживання людиною (далі – Директива (ЄС) 2020/2184). Виконання вимог Директиви (ЄС) 2020/2184 додатково потребує будівництва близько 200 нових споруд очищення питної води та організації 100 сучасних лабораторій контролю якості питної води різної потужності на підприємствах питного водопостачання.Розв’язання проблеми незадовільного технічного стану систем питного водопостачання, відповідає вимогам Указу Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722 «Про цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», Водній стратегії України на період до 2050 року, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2022 р. № 1134 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 99, ст. 6244), а також Національній економічній стратегії України на період до 2030 року, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 179 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 22, ст. 1015).

Програма являється невідкладною, відповідно до Методики визначення джерел і механізмів фінансового забезпечення публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 28.02.2025 №131. Програма спрямована на відновлення пошкодженої внаслідок збройної агресії Російською Федерацією інфраструктури в секторі «системи життєзабезпечення» (централізоване питне водопостачання).

Стратегічне обґрунтування

Мета програми

Основна мета: Покращення стану інфраструктури
Додаткова мета: Відбудова пошкодженого/зруйнованого, Створення нових робочих місць через реалізацію проєкту, Нарощування потужностей, Модернізація для відповідності сучасним стандартам, Модернізація для відповідності сучасним стандартам, Підвищення якості послуг, Розширення доступу до благ та послуг, Створення нових об’єктів та сервісів, Запровадження інновацій та енергоефективних рішень
Проблематика: За даними Національної доповіді про якість питної води та стан питного водопостачання та водовідведення в Україні за 2023 рік, централізована система водопостачання України складається з 113,5 тис. кілометрів мереж, 9,0 тис. насосних станцій та майже 500 споруд очищення питної води, третина населення держави не має доступу до систем централізованого водопостачання. У розрізі населених пунктів централізованим водопостачанням забезпечено 97,2 відсотків міст (відсутнє у 10 містах), 89 відсотків селищ (відсутнє у 63 селищах) та 26 відсотка сільських населених пунктів (відсутнє у 18048 сільських населених пунктах). Значна частина споруд системи централізованого водопостачання відпрацювала нормативний строк і потребує оновлення. На сьогодні у 30 відсотків мереж централізованого водопостачання закінчився строк експлуатації, оскільки вони експлуатуються більш як 40 років, 36 відсотків мереж централізованого водопостачання є фізично зношеними і потребують повної заміни та мають високий показник аварійності, 70 відсотків насосних станцій та майже всі споруди очищення питної води потребують реконструкції, вдосконалення технологічного процесу або невідкладної заміни обладнання. Така ситуація призвела до того, що підприємства питного водопостачання виявилися не спроможними виконувати вимоги Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 р. № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 р. за № 452/17747. На 34,3 відсотків об’єктів централізованого водопостачання та на 35,8 відсотках об’єктах нецентралізованого водопостачання за результатами лабораторних досліджень проби води не відповідали гігієнічним вимогам, у тому числі у міських водопроводах – 28,5 відсотків, у сільських водопроводах – 42,5 відсотків. Незадовільний технічний стан систем митного водопостачання також призводить до збільшення обсягу експлуатаційних витрат та підвищення собівартості послуг. Збиткова діяльність підприємств водопостачання зумовлює відсутність у них обігових коштів та унеможливлює відновлення основних засобів виробництва. Протягом останніх 30 років майже повністю припинилося будівництво і введення в експлуатацію нових об’єктів водопостачання. При цьому реконструкція та модернізація діючих споруд та мереж здійснюються повільними темпами. Починаючи з повномасштабної агресії рф проти України, сектор водопостачання зазнав значних збитків. Так, наслідки військових атак на об’єкти водопостачання призводять до значних пошкоджень інфраструктури, постійних перебоїв в енергопостачанні, скороченні фінансових і людських ресурсів, що, серед іншого спричиняє збільшення навантаження на водні ресурси та погіршення якості питної води. Починаючи з повномасштабної агресії російської федерації з 24 лютого 2022 р. системи водопостачання населених пунктів зазнали значних руйнацій, спричинених збройною агресією російської федерації. Повністю зруйновано близько 262 об’єктів системи централізованого водопостачання та 287 кілометрів мереж водопостачання. Руйнування греблі Каховської ГЕС 6 червня 2023 року стало однією з найбільших техногенних катастроф в історії України. Внаслідок підриву греблі відбулося зневоднення низки регіонів, зупинення водозаборів, пошкодження водогонів, водовідвідних систем, забруднення артезіанських джерел питного водопостачання. Спричинена військовими діями релокація підприємств та населення в безпечні регіони призводить до розбалансування систем водопостачання. За даними дослідження Світового банку «Україна. Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення від грудня 2024р» (далі – RDNA4) збитки в секторі водопостачання та водовідведення оцінюються в 12,7 млрд дол. США, що на 10 відсотків більше (1,1 млрд дол. США) порівняно з лютим 2024 року. Крім того, рівень використання води населенням так і кількість споживачів значно знизились (особливо в областях, які постраждали від війни) і лише частково відновилися. Наступною за величиною категорією втрат після втрачених доходів є додаткові витрати на надання послуг з водопостачання та водовідведення через збільшення витрат на енергію та паливо (близько 21 відсотків втрат; енергія є другою за величиною складовою у структурі витрат для українських комунальних підприємств з водовідведення). Решта економічних втрат пов'язана зі збільшенням цін на матеріали та обладнання, відсутністю технічного обслуговування, втратами води. Зважаючи на руйнування об’єктів інфраструктури водопостачання та водовідведення потреби залишаються колосальними. Згідно останніх даних RDNA4 за час війни прямі збитки від пошкоджень чи руйнувань – 4,6 млрд. дол. США. Загальні потреби у реконструкції та відновленні сектору водопостачання та водовідведення згідно зі звітом RDNA оцінюються в 11,3 млрд дол. США на 10 років з 2025 по 2035 рік.

Стратегічна доцільність програми

Сектор
Муніципальна інфраструктура та послуги
Підсектор
Водопостачання та водовідведення
Напрям
Відновлення, розвиток та модернізація інфраструктури централізованого водопостачання та водовідведення, в тому числі з впровадженням альтернативних джерел енергії
Стратегічний документ
Державна стратегія регіонального розвитку на 2021-2027 роки
Завдання
Завдання 14 за напрямом “Комфортні громади” Оперативної цілі 1. Інфраструктура, стійка до безпекових, соціальних та економічних викликів Відновлення, розвиток та модернізація інфраструктури централізованого водопостачання та водовідведення, в тому числі з впровадженням альтернативних джерел енергії

Цілі програми

Показник
Базове значення
Цільовe значення

Зменшення втрат та технологічних витрат питної води в системах питного водопостачання

0 %

50 %

Забезпечення міських населених пунктів централізованим питним водопостачанням

0 %

100 %

Влаштування сучасних лабораторій контролю якості питної води на підприємствах водопостачання

0 од

100 од

Будівництво та реконструкція водозабірних споруд поверхневих джерел питного водопостачанн

0 од

100 од

Будівництво та реконструкція очисних споруд питного водопостачання

0 од

400 од

Будівництво та реконструкція мереж водопостачання

0

60000

Забезпечення населення України якісною та безпечною для здоров’я людини питною водою

0 %

100 %

Забезпечення належного контролю якості питної води на всіх етапах її виробництва та розподілу

0 %

100 %

Будівництво та реконструкція водозабірних споруд підземних джерел питного водопостачання (свердловини)

0 од

10000 од

Будівництво та реконструкція насосних станцій водопостачання

0 од

5000 од

Забезпечення сільських населених пунктів централізованим питним водопостачанням

0 %

70 %

Будівництво споруд з виробництва та застосування замінників рідкого хлору для знезараження питної води

0 од

100 од

Зменшення частки використання поверхневих джерел для питного водопостачання

85 %

60 %

Зменшення використання рідкого хлору для знезараження питної води

0 %

50 %

Збільшення частки використання підземних джерел для питного водопостачання

15 %

40 %

Забезпечення сільських населених пунктів нецентралізованим питним водопостачанням

0 %

20 %

Цілі сталого розвитку програми

Економічне обґрунтування

Економічна доцільність програми

Які основні вигоди очікуються від реалізації програми для економіки, бізнесу, суспільства чи окремих галузей?

Підвищення енергоефективності
Покращення умов для бізнесу
Підвищення рівня зайнятості, створення нових робочих місць
Зростання виробництва, обсягів ринку товарів/послуг/інвестицій
Розвиток інфрастурктури
Покращення якості життя населення
Збільшення надходжень до бюджету

Чи передбачено метою програми внесок до кліматичної цілі пом'якшення наслідків зміни клімату

Жодна з опцій не застосовується

Чи передбачено метою програми внесок до кліматичної цілі адаптації до зміни клімату: зниження впливу та/або зменшення вразливості активу чи населення до одного або більше видів фізичних кліматичних загроз

Загрози, пов’язані з температурою (зміна температури повітря, прісної води, морської води; тепловий стрес; температурні коливання; теплові хвилі; заморозки; лісова пожежа)
Загрози, пов’язані з водними ресурсами (зміна структури та типів опадів (дощ, град, сніг/ожеледь); опади або гідрологічна мінливість; проникнення солоної води; підвищення рівня моря; водний стрес; посуха, сильні опади (дощ, град, сніг/ожеледь); повені (прибережні, річкові, плювіальні, підземні води).

Чи передбачено метою програми внесок до кліматичної цілі сталого використання та захисту водних і морських ресурсів

Підвищення ефективності використання водних ресурсів
Сприяння доброму екологічному стану морських вод
Зменшення забруднення питної води

Чи передбачено метою програми внесок до кліматичної цілі переходу до циркулярної економіки

Збільшення використання побічних продуктів та вторинної сировини в т.ч. шляхом підвищення придатності продукції або відходів до вторинної переробки
Зменшення вмісту небезпечних речовин та заміни особливо небезпечні для довкілля речовини у матеріалах та продуктах протягом їхнього життєвого циклу
Зменшення використання первинної сировини
Запобігання або зменшення утворення відходів

Чи передбачено метою програми внесок до кліматичної цілі запобігання та контролю забруднення

Жодна з опцій не застосовується

Чи передбачено метою програми внесок до кліматичної цілі захисту і відновлення біорізноманіття та екосистем

Збереження природи та біорізноманіття

Які соціальні наслідки є актуальними для вашої програми, після її реалізації?

Активізація громадської участі
Підвищення рівня зайнятості
Покращення умов життя
Покращення доступу до основних послуг
Зменшення соціальної нерівності

Чому доцільно реалізовувати проєкти саме у форматі однієї комплексної програми, а не окремо?

Посилення загального впливу за рахунок взаємодії окремих проєктів у межах програми
Можливість одночасно охопити кілька взаємопов’язаних аспектів проблеми та забезпечити системний підхід
Зменшення витрат завдяки об’єднанню ресурсів та централізованому управлінню
Реалізація заходів в межах спільної або суміжної території для досягнення ефективнішого результату
Забезпечення узгодженого планування, управління та моніторингу проєктів у межах єдиної структури
Необхідність відповідати вимогам законодавства, державних стратегій чи політик

Як програма допоможе підсилити інші економічні процеси чи реформи?

Оптимізація логістичних або виробничих ланцюгів
Сприяння розвитку суміжних секторів економіки
Підтримка реалізації державних чи галузевих реформ
Поглиблення інтеграції в міжнародні економічні процеси
Стимулювання цифровізації та інновацій

Компоненти програми

Фінансове обґрунтування

Загальна орієнтовна вартість програми

350'000'000'000 ГРН

Орієнтовна вартість компонентів програми

350'000'000'000 ГРН

Компонент

Сума

Будівництво, реконструкція та капремонт насосних станцій водопостачання

100'000'000'000 ГРН

Впровадження системи управління якістю на підприємствах з урахуванням міжнародних стандартів ДСТУ ISO 90001:2015

150'000'000 ГРН

Будівництво, реконструкція водозабірних споруд підземних джерел

10'000'000'000 ГРН

Розробка проектно-кошторисної документації будівництва, реконструкції та капремонту об’єктів систем водопостачання

450'000'000 ГРН

Розробка типових проектів споруд та насосних станцій водопостачання різної потужності

100'000'000 ГРН

Будівництво, реконструкція водозабірних споруд поверхневих джерел

3'000'000'000 ГРН

Будівництво реконструкція та капремонт очисних споруд водопостачання

105'000'000'000 ГРН

Створення платформи для збирання та аналізу даних про стан об’єктів водопостачання та ефективність виконання програми

30'000'000 ГРН

Введення в експлуатацію сучасних лабораторій контролю якості питної води на підприємствах водопостачання

400'000'000 ГРН

Підвищення кваліфікації персоналу підприємств водопостачання

100'000'000 ГРН

Розробка сучасних методологій очищення питної води

150'000'000 ГРН

Створення груп управління програмою

20'000'000 ГРН

Введення в експлуатацію споруд з виробництва та застосування замінників рідкого хлору для знезараження питної води

600'000'000 ГРН

Будівництво, реконструкція та капремонт мереж водопостачання

130'000'000'000 ГРН

Обґрунтування вартості

Короткий опис

Документи обґрунтування

н/д

ФЕР_КДЦП_СОЦВОДА.docx

Джерела та механізми фінансового забезпечення реалізації програм

Статус
Механізми фінансування
Покриття, %

Реалізація

Безповоротне фінансування. Пряме бюджетне фінансування. ДФРР, державні цільові фонди та інші надходження спеціального фонду державного бюджету, що передбачают можливість їх спрямування на здійснення капітальних видатків

25%

Документи обґрунтування
До документів
Які потенційні джерела фінансування можуть бути залучені на підставі попередніх домовленостей або намірів співпраці (за їх наявності)?

Потенційними механізмами фінансування можуть бути наступні варіанти. Перший варіант (базовий) передбачає здійснення заходів з модернізації систем питного водопостачання підприємств водопостачання за рахунок коштів підприємств цієї сфери. Реалізація зазначеного варіанта передбачає залучення значного обсягу капітальних витрат, необхідних для оптимізації та переоснащення об’єктів інфраструктури, що зумовить суттєве збільшення тарифів на послуги з водопостачання для забезпечення компенсації таких додаткових витрат підприємств, що призведе до збільшення обсягу витрат державного бюджету з метою надання субсидій населенню для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також до збільшення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг. Через збитковість діяльності підприємства водопостачання не мають можливості залучити достатній обсяг кредитних ресурсів, інвестувати такі ресурси в оновлення матеріально-технічної бази та підвищувати ефективність своєї діяльності. У зв’язку з цим зберігатиметься динаміка збільшення фізичної зношеності систем питного водопостачання. Розвиток сфери водопостачання здійснюватиметься повільно та хаотично і залежатиме від частоти коригування тарифів на послуги, обсяг поточних операційних витрат підприємств збільшуватиметься у відповідності до зростання рівня втрат та експлуатаційних витрат. Реалізація такого варіанта разом із значним збільшенням обсягу витрат споживачів та бюджетів усіх рівнів на надання пільг, субсидій та компенсації різниці у тарифах не призведе до належного оновлення систем питного водопостачання, та, відповідно, до поліпшення доступу та якості послуг з централізованого водопостачання. Другий варіант (традиційний) передбачає фінансування заходів з модернізації підприємств водопостачання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Внаслідок обмеженості фінансових ресурсів у державному та місцевих бюджетах є значний ризик недофінансування запланованих заходів, що призведе до “точкового” (несистемного) розв’язання проблем незадовільного технічного стану систем питного водопостачання. У результаті реалізації такого варіанта питання розвитку сфери водопостачання вирішуватиметься шляхом цільового спрямування ресурсів на здійснення заходів Програми. Такий підхід забезпечить стримування зростання тарифів на послуги з централізованого водопостачання, але не сприятиме створенню умов, необхідних для створення інвестиційно привабливого середовища у сфері питного водопостачання у довгостроковій перспективі. Третій варіант (оптимальний) передбачає комплексне застосування механізмів стимулювання розвитку сфери питного водопостачання у поєднанні із фінансуванням заходів з модернізації за рахунок інвестиційних програм підприємств, грантів, коштів іноземних фінансових установ, міжнародних фінансових організацій і програм технічної підтримки, гарантованих державою кредитів, державного та місцевих бюджетів, коштів, отриманих для фінансування проектів на умовах державно-приватного партнерства. Реалізація зазначеного варіанта передбачає застосування комплексу правових, економічних та організаційних механізмів та інструментів стимулювання підприємств до здійснення капітальних витрат на переоснащення систем водопостачання. Такі механізми та інструменти базуються на державних гарантіях цінової доступності та враховують рівень платоспроможності отримувачів послуг. Зазначений варіант дасть змогу знайти джерела стабільного фінансування пріоритетних завдань та оптимізувати бюджетні витрати, стимулювати розвиток суміжних галузей економіки, а також залучити довгострокові кредитні ресурси на прийнятних умовах. Потенційними джерелами фінансування можуть бути: залучення коштів державного та місцевих бюджетів для ресурсного забезпечення підприємств водопостачання; передбачення в інвестиційних програмах підприємств водопостачання заходів, спрямованих на підвищення якості питної води; запровадження преференцій та спеціальної кредитної підтримки проектів будівництва та реконструкції систем питного водопостачання; залучення грантів і кредитів для впровадження завдань програми.

Управлінське обґрунтування

Загальна тривалість програми (місяців): 10

Підходи до відбору проєктів

Чи було визначено підходи та критерії для включення в програму публічних інвестиційних проєктів, ініціаторів таких проєктів, та їх пріоритезації?

Ні

Організаційні заходи

Технічна модернізація систем централізованого водопостачання

120 місяців

Підвищення стійкості джерел питного водопостачання

108 місяців

Формування інноваційного середовища

84 місяців

Підвищення інституційної спроможності

72 місяців

Забезпечення гарантованої безпеки питного водопостачання

72 місяців

Впровадження системи управління технічною модернізацією

48 місяців

Завершальний етап

12 місяців

Оцінка ризиків

Ризик

Ймовірність

Ступінь

Стратегія

Ризик

Неефективне управління проєктами

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Недостатня фінансова спроможність підприємств водопостачання

Ймовірність

Висока

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Недостатня спроможність місцевих органів влади

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Нецільове використання коштів

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Затримки з боку донорів та міжнародних партнерів

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Військові загрози та руйнування

Ймовірність

Висока

Ступінь

Критичний

Стратегія

Уникнення

Історія погодження програми

ДатаНомер рішенняПортфельСтатус програмиРішенняПричиниБал зрілості
13.08.2025SP-N-130825-CBCA89AAСП державиПідготовкаВідмінено--
14.08.2025SP-N-140825-4C63339EСП державиПідготовкаНе схваленозауваження-
14.08.2025SP-N-140825-5507A23BСП державиПідготовкаВключити--
01.10.2025SPP-N-011025-1ED00DADЄПП державиПідготовкаВключити-70