Відновлення багатоквартирних будинків, пошкоджених внаслідок збройної агресії рф

Сектор

Житло

Напрям

Входження в портфель

Державний рівень ЄПП

Бал зрілості

Загальна інформація

Опис програми

Програма розроблена на період 2026–2028 рр. і спрямована на відновлення 1320 багатоквартирних житлових будинків (далі – БКБ), які зазнали значних пошкоджень внаслідок повномасштабної збройної агресії рф проти України. Результатом реалізації програми стане швидке відновлення та покращення житлових умов для приблизно 333960 жінок та чоловіків, включно з їх вразливими групами.

Програма впроваджується через реалізацію публічних інвестиційних проєктів з метою проведення капітального ремонту багатоквартирних будинків, які зазнали пошкоджень внаслідок збройної агресії.

Ініціаторами інвестиційних проєктів можуть виступати обласні державні адміністрації (військові адміністрації), військові адміністрацій населених пунктів утворених в межах територій територіальних громад та/або органи місцевого самоврядування (далі - ОМС).

Відібрані БКБ мають бути внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України.

Усі проєкти мають відповідати вимогам енергоефективності та безбар’єрності.

Планується багатоканальна змішана фінансова модель реалізації Програми, яка передбачає поєднання бюджетних коштів (державного та місцевих бюджетів), фінансових ресурсів міжнародних партнерів (інвестиційні гранти, кредити, технічна допомога).

Пріоритетність фінансування інвестиційних проєктів у межах Програми визначається індивідуально для кожного інвестиційного проєкту з урахуванням очікуваного соціально-економічного впливу та джерела фінансування.

Таким чином, Програма слугує інституційною рамкою для реалізації проектів відновлення житла у середньо- та довгостроковій перспективі, забезпечуючи планування, стандартизацію рішень і нарощування спроможності територіальних громад та регіонів у сфері житлової політики.

Стратегічне обґрунтування

Мета програми

Основна мета: Відбудова пошкодженого/зруйнованого

Додаткова мета: Забезпечення інклюзивності та рівності можливостей, Запровадження інновацій та енергоефективних рішень, Зменшення територіальних чи соціальних розривів

Проблематика: Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну спричинило масштабні руйнування інфраструктури, зокрема в житловому секторі, що призвело до погіршення житлових умов мільйонів громадян. За даними Четвертої Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4), спільно проведеної Урядом України, Світовим банком, Європейською Комісією та ООН, станом на кінець 2024 року пряма шкода житловому сектору перевищила 57 млрд доларів США, що становить близько 33% усіх збитків. Було пошкоджено або зруйновано понад 2,6 млн житлових одиниць, що дорівнює майже 13% загального житлового фонду України. Найбільше постраждали багатоквартирні будинки (БКБ), які становлять 86% загального обсягу пошкоджень у вартісному вираженні. Особливої гостроти проблема набуває у містах наступних регіонів – Донецька, Харківська, Луганська, Київська, Миколаївська, Херсонська та Дніпропетровська області, де зосереджено понад 75% вартості всіх пошкоджень. Масштабні руйнування суттєво загострили вже існуючий дефіцит якісного, доступного та безпечного житла в Україні. За даними дослідження Міжнародної організації з міграції (2024), близько 3 мільйонів осіб проживають у пошкоджених будинках, причому 47% ВПО втратили або мають пошкоджене житло. 31% ВПО не мають доступу до належного житла у місці свого поточного проживання, а ВПО похилого віку є особливо вразливими до житлової ізоляції. У національному масштабі, за даними Мінсоцполітики близько 4,6 млн осіб зареєстровано як внутрішньо переміщені особи. Високі витрати на оренду та комунальні послуги (до 70% доходу) створюють додатковий соціальний і економічний тиск, а відсутність довгострокових договорів, юридичних гарантій проживання та обмежений доступ до компенсацій посилюють ризики нестабільності житлової ситуації. Станом на липень 2025 року, згідно з даними Реєстру пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ), документально підтверджено понад 34 тисячі пошкоджених БКБ. На сьогодні близько 2200 пошкоджених багатоквартирних будинків потребують відновлення шляхом проведення капітального ремонту (у тому числі на 473 об’єктів вже розроблено проектну документацію). Відновлення здійснюється за рахунок різних джерел фінансування. Зокрема, на сьогодні 150 багатоквартирних будинків відновлюються за кошти UNITED24 та фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Близько 200 багатоквартирних будинків буде відновлено за рахунок коштів Світового банку в рамках проекту «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (НОРЕ)», ще близько 200 будинків планується відновити за рахунок позики Європейського інвестиційного банку. У процесі підготовки Програми було розглянуто можливі альтернативні варіанти реагування на проблему пошкодженого багатоквартирного житлового фонду, які могли б реалізовуватись без додаткового бюджетного навантаження або із використанням виключно наявних ресурсів. Однак жоден із цих варіантів не дозволяє забезпечити достатню масштабність, системність і справедливість у реагуванні на житлову кризу, спричинену війною. Основні розглянуті підходи наведено нижче. Тимчасове розміщення постраждалих осіб у приватному житлі, гуртожитках, модульних містечках або шляхом компенсації оренди Цей підхід уже частково реалізується державою і донорами. Проте він є виключно тимчасовим і не вирішує проблему дефіциту постійного житла; не забезпечує стабільності житлових умов, особливо для вразливих категорій жінок та чоловіків (люди похилого віку, родини з дітьми, особи з інвалідністю); потребує постійних бюджетних трансфертів і не сприяє самозабезпеченню; не створює капітальних активів на балансі громад або держави. Існуючі державні механізми відновлення (наприклад, програма «єВідновлення» або програма «Віднови Дім» Фонду енергоефективності) не охоплюють значну частину пошкоджених БКБ. Програма «Віднови Дім» доступна лише для ОСББ, у той час як лише 23% пошкоджених БКБ мають ОСББ. Водночас, мешканці БКБ, які є ВПО або перебувають за кордоном, не можуть ініціювати створення об’єднань самостійно, що створює додаткові бар’єри доступу до підтримки. У багатьох громадах, зокрема у деокупованих і прифронтових, відновлення обмежується лише аварійними ремонтами. Через обмежені ресурси громадян та місцевого самоврядування капітальні ремонти пошкоджених будинків не проводяться або відтерміновуються, що не лише стримує повернення населення, а й гальмує відновлення економічної активності. Крім того, БКБ, зведені у радянський період, переважно вже вичерпали свій нормативний термін експлуатації, а це створює необхідність поєднувати відновлення із модернізацією, енергоефективністю та підвищенням стійкості до нових ризиків. Зокрема, значна частина пошкоджень стосується місць загального користування (дахи, підвали, ліфти, інженерні мережі), ремонт яких не покривають чинні програми компенсації для фізичних осіб (наприклад, програма “єВідновлення” передбачає компенсацію лише за пошкодження особистого майна, але не місць загального користування). Таким чином, відсутність дієвого інституційного механізму підтримки капітального ремонту пошкоджених БКБ – одна з ключових системних прогалин. Якщо не забезпечити централізовану підтримку капітального відновлення пошкоджених БКБ, житлова криза поглиблюватиметься, що зумовить зростання соціального напруження, посилення еміграційних настроїв серед працездатного населення, втрату людського капіталу та зниження рівня довіри громадян до інституцій. Для територіальних громад, особливо у деокупованих та прифронтових районах, ситуація загрожує фінансовою нестійкістю: обмежені власні ресурси та втрата платоспроможного населення не дозволять їм самостійно забезпечити відновлення житлової інфраструктури. Відсутність централізованих інвестицій ставить під загрозу здатність громад до стабілізації, відновлення економічної активності та забезпечення базових життєвих потреб мешканців. Таким чином, реалізація Програми є інструментом подолання вказаних викликів та є передумовою не лише для відновлення житлових умов мільйонів українців, а й для забезпечення соціальної згуртованості та сприятиме досягненню: 1)Визначених пріоритетів та завдань Державної стратегії регіонального розвитку 2021-2027рр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 695 (зі змінами) а саме: пріоритет “створення безпекових та соціально-економічних умов для повернення громадян України в регіони та територіальні громади”; завдання “Комфортні громади: впровадження оновлених стандартів доступності житлових будинків з безпечними, комфортними умовами проживання з урахуванням потреб різних груп громадян, впровадження нових підходів до забезпечення осіб житлом з урахуванням кращих практик та досвіду держав - членів ЄС; напрям «Інвестиційні інструменти регіональної політики» щодо сприяння залученню коштів міжнародної технічної допомоги та міжнародних фінансових організацій для реалізації публічних інвестиційних проектів для відновлення та розвитку територіальних громад. 2) Завдань Плану України, який було схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244-р, з метою реалізації ініціативи Європейського Союзу «Ukraine Facility», запровадженої Регламентом (ЄС) Європейського Парламенту та Ради (ЄС) від 29 лютого 2024 р. № 2024/792, а саме: Документ визначає інвестиції в житло (компенсацію особам, чиє житло було пошкоджено або зруйновано внаслідок воєнних дій) як частину інвестицій, які будуть здійснюватися в рамках Компоненту І Ukraine Facility. 3) Завдань Плану пріоритетних дій Уряду України на 2025 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2025 р. No 131-р, який зокрема передбачає забезпечення підтримки термомодернізації будівель; виконання євроінтеграційних зобов’язань у сфері енергоефективності. 4) Виконанню Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: переглянута Директива про енергетичну ефективність будівель (EU/2024/1275), переглянута Директива про енергоефективність (EU/2023/1791). 5) Виконанню Указ Президента України No 722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», а саме пункт 11: забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості міст, інших населених пунктів; а також пункт 7: забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких сучасних джерел енергії для всіх, і пункт 13: вжиття невідкладних заходів щодо боротьби зі зміною клімату та її наслідками. 6) Виконання положень Закону України № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України». Також, відновлення БКБ, є складовою секторальної Державної стратегії житлової політики України за напрямом “Відновлення житлового фонду”, яка наразі перебуває у процесі розроблення.

Стратегічна доцільність програми

Сектор

Житло

Підсектор

Відновлення житла

Напрям

Відновлення багатоквартирних будинків, пошкоджених внаслідок збройної агресії рф

Стратегічний документ

Державна стратегія регіонального розвитку на 2021-2027 роки

Завдання

Відновлення багатоквартирних будинків, пошкоджених внаслідок збройної агресії рф

Цілі програми

Показник

Базове значення

Цільовe значення

Відновлення та покращення житлових умов для жінок та чоловіків, чиє житло зазнало значних пошкоджень

0 люд.

333960 люд.

Цілі сталого розвитку програми

Економічне обґрунтування

Економічна доцільність програми

Які основні вигоди очікуються від реалізації програми для економіки, бізнесу, суспільства чи окремих галузей?

Підвищення енергоефективності

Інші вигоди

Покращення умов для бізнесу

Підвищення рівня зайнятості, створення нових робочих місць

Зростання виробництва, обсягів ринку товарів/послуг/інвестицій

Зменшення регіональних дисбалансів

Розвиток інфрастурктури

Покращення якості життя населення

Збільшення надходжень до бюджету

Чи передбачено метою програми внесок до кліматичної цілі пом'якшення наслідків зміни клімату

Зменшення або уникнення викидів парникових газів

Зменшення використання паливно-енергетичного ресурсу

Чи передбачено метою програми внесок до кліматичної цілі адаптації до зміни клімату: зниження впливу та/або зменшення вразливості активу чи населення до одного або більше видів фізичних кліматичних загроз

Загрози, пов’язані з вітром (зміна вітрового режиму; циклон, ураган, тайфун; шторм, включаючи хуртовини, пилові та піщані бурі; торнадо)

Загрози, пов’язані з твердими масами (ерозія узбережжя; деградація ґрунтів; ерозія ґрунту; соліфлюкція; лавина; зсув грунту; просідання)

Загрози, пов’язані з температурою (зміна температури повітря, прісної води, морської води; тепловий стрес; температурні коливання; теплові хвилі; заморозки; лісова пожежа)

Загрози, пов’язані з водними ресурсами (зміна структури та типів опадів (дощ, град, сніг/ожеледь); опади або гідрологічна мінливість; проникнення солоної води; підвищення рівня моря; водний стрес; посуха, сильні опади (дощ, град, сніг/ожеледь); повені (прибережні, річкові, плювіальні, підземні води).

Чи передбачено метою програми внесок до кліматичної цілі сталого використання та захисту водних і морських ресурсів

Підвищення ефективності використання водних ресурсів

Чи передбачено метою програми внесок до кліматичної цілі переходу до циркулярної економіки

Збільшення використання побічних продуктів та вторинної сировини в т.ч. шляхом підвищення придатності продукції або відходів до вторинної переробки

Зменшення вмісту небезпечних речовин та заміни особливо небезпечні для довкілля речовини у матеріалах та продуктах протягом їхнього життєвого циклу

Мінімізація спалення та уникнення захоронення відходів

Зменшення використання первинної сировини

Запобігання або зменшення утворення відходів

Чи передбачено метою програми внесок до кліматичної цілі запобігання та контролю забруднення

Запобігання або скорочення викидів забруднюючих речовин у повітря, воду або ґрунти

Підвищення рівня якості повітря, води або ґрунту

Запобігання або мінімізація негативного впливу виробництва, використання або видалення хімічних речовин

Чи передбачено метою програми внесок до кліматичної цілі захисту і відновлення біорізноманіття та екосистем

Збереження природи та біорізноманіття

Стале землекористування та управління земельними ресурсами

Стале лісокористування

Які соціальні наслідки є актуальними для вашої програми, після її реалізації?

Активізація громадської участі

Підвищення рівня зайнятості

Покращення умов життя

Покращення доступу до основних послуг

Інші соціальні наслідки

Зменшення соціальної нерівності

Чому доцільно реалізовувати проєкти саме у форматі однієї комплексної програми, а не окремо?

Посилення загального впливу за рахунок взаємодії окремих проєктів у межах програми

Можливість одночасно охопити кілька взаємопов’язаних аспектів проблеми та забезпечити системний підхід

Зменшення витрат завдяки об’єднанню ресурсів та централізованому управлінню

Реалізація заходів в межах спільної або суміжної території для досягнення ефективнішого результату

Забезпечення узгодженого планування, управління та моніторингу проєктів у межах єдиної структури

Необхідність відповідати вимогам законодавства, державних стратегій чи політик

Як програма допоможе підсилити інші економічні процеси чи реформи?

Оптимізація логістичних або виробничих ланцюгів

Сприяння розвитку суміжних секторів економіки

Підтримка реалізації державних чи галузевих реформ

Поглиблення інтеграції в міжнародні економічні процеси

Стимулювання цифровізації та інновацій

Компоненти програми

ID компонента

DREAM-2

Інвестиційний

Обґрунтування

Інвестиційний компонент охоплює безпосереднє виконання будівельних робіт із відновлення 1320 БКБ, пошкоджених внаслідок збройної агресії рф. Роботи включають реконструкцію, капітальний ремонт, відновлення інженерних мереж, впровадження енергоефективних рішень, заходи з безбар’єрності та частково благоустрій прибудинкової території. Усі заходи проводяться відповідно до обґрунтувань, підготовлених у рамках Компоненту 1, на основі затвердженої проєктної документації. Основною метою є відновлення функціональної придатності житла відповідно до чинних будівельних норм, із належним рівнем енергоефективності та інклюзивності.

Рік

Сума

28'187'998'080 ГРН

23'489'998'400 ГРН

18'791'998'720 ГРН

ID компонента

DREAM-1

Підготовчий

Обґрунтування

Підготовчий компонент передбачає відкритий та поетапний відбір територіальних громад і конкретних багатоквартирних будинків (БКБ), що увійдуть до Програми. Відібрані об’єкти проходять повне технічне обстеження, за результатами якого формується обґрунтування з визначенням оптимального сценарію відновлення (капітальний ремонт, реконструкція або демонтаж з новим будівництвом). Після цього розробляється та затверджується проєктна документація. Підходами до відбору можуть бути: кластерна модель, за якою групи будинків із спільною інфраструктурою об’єднуються в єдиний інвестиційний проєкт; критична необхідність, житлова справедливість та готовність до реалізації.

Рік

Сума

1'799'233'920 ГРН

1'499'361'600 ГРН

1'199'489'280 ГРН

Фінансове обґрунтування

Загальна орієнтовна вартість програми

74'968'080'000 ГРН

Орієнтовна вартість компонентів програми

74'968'080'000 ГРН

Компонент

Сума

Інвестиційний

70'469'995'200 ГРН

Підготовчий

4'498'084'800 ГРН

Обґрунтування вартості

Короткий опис

Документи обґрунтування

н/д

фінансові розрахунки інвестиційної Програми _капремонти БКБ.pdf

Джерела та механізми фінансового забезпечення реалізації програм

Статус

Механізми фінансування

Покриття, %

Реалізація

Безповоротне фінансування. Грантове фінансування за рахунок вже існуючих проєктів міжнародної підтримки, програм МТД, грантів. Прямі видатки

30%

Поворотне фінансування. Боргове фінансування. Кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і МФО

30%

Безповоротне фінансування. Пряме бюджетне фінансування. За рахунок коштів загального фонду державного бюджету

40%

Документи обґрунтування

До документів

Які потенційні джерела фінансування можуть бути залучені на підставі попередніх домовленостей або намірів співпраці (за їх наявності)?

Потенційними джерелами фінансування реалізації програми на даний момент є: залучення кредитного фінансування від Європейського інвестиційного банку, Банку Розвитку Ради Європи. Від вказаних МФО отримані листи-підтвердження про готовність підтримки реалізації відповідних проєктів.

Управлінське обґрунтування

Загальна тривалість програми (місяців): 3

Підходи до відбору проєктів

Чи було визначено підходи та критерії для включення в програму публічних інвестиційних проєктів, ініціаторів таких проєктів, та їх пріоритезації?

Так

Організаційні заходи

Імплементаційний етап (2026-2028рр) - передбачає комплексне відновлення 1320 багатоквартирних житлових будинків (БКБ). Очікуваним результатом є покращення житлових умов для понад 333960 жінок і чоловіків, включно з представниками їх вразливих груп. Етапом передбачається повний цикл реалізації публічних інвестиційних проєктів: від відбору громад та житлових об’єктів, обстеження об'єктів, розробки проектної документації - до проведення будівельних робіт з подальшим прийняттям в експлуатацію

36 місяців

Оцінка ризиків

Ризик

Ймовірність

Ступінь

Стратегія

Ризик

Коливання валютного курсу при закупівлі імпортних матеріалів.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Недостатній моніторинг і звітність щодо використання коштів і результатів.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Нерівномірний доступ різних категорій населення до участі у Програмі.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Погіршення соціального клімату у громадах через створення «відновлених» і «невідновлених» зон.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Прийняття

Ризик

Недостатнє врахування потреб маломобільних груп населення в інфраструктурних рішеннях.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Несумісність технічних рішень із принципами енергоефективності та безбар’єрності.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Уникнення

Ризик

Втрата зелених насаджень під час відновлення прибудинкової інфраструктури.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Незначний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Невідповідність ціни та якості послуг через зниження рентабельності підрядників.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Дефіцит будівельних матеріалів або обмежена пропозиція окремих ресурсів на внутрішньому ринку.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Складність модернізації систем інженерної інфраструктури (теплопостачання, водопостачання).

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Порушення графіків реалізації проектів через недосконале планування, затримки в тендерах, отриманні дозвільних документів.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Валютні ризики при залученні зовнішнього фінансування

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Використання будівельних матеріалів, що містять небезпечні речовини .

Ймовірність

Низька

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Неналежне поводження з відходами від руйнувань, будівництва та знесення під час відновлення.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Забруднення ґрунтів, вод або повітря при виконанні будівельних робіт.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Нестача кваліфікованої робочої сили в будівельному секторі, особливо в регіонах із високим рівнем руйнувань.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Неналежна якість технічного обстеження будівель, що призведе до неефективного проектування.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Соціальна напруга через сприйняття несправедливого розподілу ресурсів між громадами або категоріями бенефіціарів.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Уникнення

Ризик

Опір або пасивність з боку окремих місцевих рад, зумовлена політичною конкуренцією або недостатньою інституційною спроможністю.

Ймовірність

Низька

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Невиконання зобов’язань з боку місцевих бюджетів щодо співфінансування.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Незадоволення якістю ремонтних робіт або затримки в реалізації, що можуть призвести до втрати довіри до публічних інтитуцій серед мешканців громади.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Зниження темпів економічного відновлення регіонів, що зменшує попит на житло в окремих громадах

Ймовірність

Середня

Ступінь

Незначний

Стратегія

Прийняття

Ризик

Виникнення будівельних дефектів через неякісне виконання робіт.

Ймовірність

Низька

Ступінь

Критичний

Стратегія

Передача

Ризик

Затримки у надходженні зовнішнього (кредитного або грантового) фінансування.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Недостатнє залучення місцевого бізнесу до реалізації програми, що знижує мультиплікативний ефект.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Низька якість наявної проектно-кошторисної документації.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Недостатня інституційна спроможність органів місцевого самоврядування (ОМС), ОДА/ОВА, військових адміністрацій до управління проектами

Ймовірність

Середня

Ступінь

Критичний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Затримки у ратифікації або погодженні міжнародних угод, які є передумовою для донорського фінансування.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Пошкодження або знищення будівель під час будівництва через повторні ракетно-дронові атаки

Ймовірність

Низька

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Прийняття

Ризик

Низька конкуренція або картельні змови.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Зміна політичних пріоритетів на національному рівні, що може призвести до зменшення фінансування або підтримки Програми.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Критичний

Стратегія

Уникнення

Ризик

Низька спроможність громад залучати кредитне фінансування та виконувати боргові зобов’язання.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Інфляція у будівельному секторі, що вплине на вартість робіт, матеріалів і техніки.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Нестача бюджетного фінансування з боку держави в окремі роки реалізації програми.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Критичний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Затримки у проведенні закупівель або їх оскарження.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Публічна критика через повільне відновлення чи непрозорий відбір проєктів

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Відхилення від технічних вимог під час будівельних робіт

Ймовірність

Середня

Ступінь

Критичний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Зростання очікувань населення, що перевищують можливості Програми.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Незначний

Стратегія

Прийняття

Ризик

Недостатній розвиток суміжних секторів (логістика, виробництво матеріалів), що ускладнює реалізацію інвестиційних проєктів.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Ризик

Відсутність у органів місцевого самоврядування (ОМС), ОДА/ОВА, військових адміністрацій досвіду взаємодії з донорами або МФО.

Ймовірність

Середня

Ступінь

Прийнятний

Стратегія

Зменшення

Історія погодження програми

ДатаНомер рішенняПортфельСтатус програмиРішенняПричиниБал зрілості

13.08.2025SP-N-130825-3A867C5CСП державиПідготовкаВключити--

01.10.2025SPP-N-011025-69CDFE3BЄПП державиПідготовкаВключити-85