Метою проєкту «Реконструкція каналізаційної системи КЗ ЛОР «Підкамінський психоневрологічний інтернат» є забезпечення екологічно безпечного, надійного та енергоефективного відведення й очищення побутових стічних вод у межах території інтернату, що розташований у пам’ятці архітектури національного значення. Проєкт спрямований на приведення існуючої системи водовідведення у відповідність до сучасних технічних, санітарних та екологічних стандартів, запобігання забрудненню довкілля, захисту підземних вод і збереження культурної спадщини. Способи досягнення мети: 1. Прокладання мережі водовідведення (гравітаційні/напірні ділянки) протяжністю 1,5 км. 2. Прокладання труби на відведення очищеної води (фільтрат/зворотний скид) протяжністю ≈1,0 км до точки безпечного розвантаження/інфільтрації/відведення. 3. Влаштування каналізаційної насосної станції (КНС) з урахуванням перепадів висот на трасі (включає оглядові й експлуатаційні пристрої, автоматику керування, захист від переповнення). 4. Постачання та монтаж обладнання для локальної очисної конструкції (установка/блок очищення) — вартість обладнання включена у зазначену суму 5,5 млн грн. 5. Земляні роботи, благоустрій, відновлення покриттів, заходи з охорони пам’ятки архітектури під час робіт. 6. Проєктні та дозвільні процедури, авторський/технічний нагляд, випробування й пусконалагодження. На даний момент у КЗ ЛОР «Підкамінський психоневрологічний інтернат» відсутня сучасна система централізованого водовідведення. Існуючі очисні споруди не функціонують, а каналізаційні мережі — зношені, аварійні та не відповідають чинним санітарним нормам. Це створює високий екологічний ризик і загрозу здоров’ю мешканців та персоналу. Поточний стан характеризується: - забрудненням ґрунтів і підземних вод неочищеними стоками; - порушенням норм Водного кодексу України та Закону «Про охорону навколишнього природного середовища»; - підвищеною вологістю та руйнівним впливом на фундаменти пам’ятки архітектури; - потенційною небезпекою для екосистеми та туристичної привабливості регіону. Цільовий рівень після реалізації проєкту: - стовідсоткове очищення стічних вод до нормативів згідно з ДБН і стандартами ЄС; - повне усунення ризику забруднення ґрунтів і підземних вод; - стабільна, безпечна експлуатація каналізаційної системи протягом 25–30 років; - зниження експлуатаційних витрат завдяки енергоефективним технологіям; - забезпечення належного санітарного стану території та збереження архітектурної пам’ятки. Отже, реалізація проєкту дозволить перейти від аварійного та екологічно небезпечнВнесок до кліматичних або довкіллєвих цілейого стану системи водовідведення до сучасного, безпечного та ефективного рівня, що відповідає державним і європейським стандартам у сфері екології, будівництва та охорони культурної спадщини.

Ключові проблеми, які мають бути вирішені реалізацією проєкту Зношеність і аварійність каналізаційної системи. Існуючі трубопроводи та очисні споруди перебувають у критичному стані — спостерігаються часті прориви, засмічення та витоки стічних вод. Це створює загрозу порушення санітарно-епідеміологічних норм, негативно впливає на здоров’я мешканців і персоналу закладу. Недотримання сучасних екологічних стандартів очищення стічних вод. Стара система не забезпечує належного рівня очищення побутових стоків, що призводить до потрапляння забруднюючих речовин у ґрунти та підземні води, а також становить ризик для навколишнього природного середовища. Загроза пошкодження пам’ятки архітектури на території закладу. Через протікання та розмивання ґрунтів існує небезпека руйнування фундаменту історичної будівлі, що має культурну та історичну цінність. Невідповідність потужностей системи сучасним потребам. Актуальність проблеми Питання екологічної безпеки та належного санітарного стану закладів соціального захисту набуває особливого значення в умовах реформування соціальної інфраструктури області. Сучасні вимоги передбачають безпечне та комфортне проживання підопічних, дотримання екологічних і санітарних стандартів. Відсутність належної каналізаційної системи створює ризики для довкілля, здоров’я людей і збереження архітектурної спадщини. Можливі наслідки у разі невирішення проблеми: - погіршення санітарно-гігієнічного стану території інтернату; - подальше забруднення підземних вод і ґрунтів; - можливе руйнування історичної будівлі через розмивання фундаменту; - зростання витрат на аварійні ремонти та утримання системи.