Забезпечення енергетичної незалежності та безперебійного електропостачання головного лікувального корпусу КНП «Фастівська БЛІЛ» шляхом впровадження сонячної електростанції потужністю 200 кВт з акумулюючою системою зберігання енергії. Проєкт спрямований на зниження витрат на електроенергію, підвищення надійності енергозабезпечення критично важливих медичних відділень і зменшення вуглецевого сліду лікарні. Способи досягнення мети: 1. Встановлення дахової СЕС потужністю 200 кВт — монтаж близько 400–420 фотомодулів по 500 Вт кожен. 2. Інтеграція системи зберігання енергії (LiFePO₄) ємністю 160 кВт·год для забезпечення автономної роботи лікарні під час аварійних відключень. 3. Впровадження сучасних інверторів загальною потужністю 200 кВт та системи моніторингу для оптимального керування енергопотоками. 4. Реконструкція покрівлі перед монтажем обладнання з урахуванням навантаження та безпеки. 5. Організація енергоаудиту та навчання персоналу щодо експлуатації системи для забезпечення ефективного функціонування та технічного обслуговування. Обґрунтування наявного розриву між поточним і цільовим станом: На сьогодні головний лікувальний корпус КНП «Фастівська БЛІЛ» повністю залежить від централізованого енергопостачання. Річне споживання становить близько 163 тис. кВт·год, що спричиняє значні витрати бюджету (понад 1,5–2 млн грн/рік) і створює ризики зупинки медичного обладнання під час відключень електроенергії. Цільовий стан передбачає: • генерацію 220 тис. кВт·год/рік власної електроенергії; • зниження витрат на понад 70–80%; • повне резервування критичних споживачів у разі відключення мережі; • зменшення викидів CO₂. Таким чином, існуючий розрив між поточним і цільовим рівнем полягає у повній енергозалежності, високій вартості електроенергії та відсутності резервних джерел живлення, тоді як після реалізації проєкту лікарня отримає власне надійне, стабільне та екологічне джерело електроенергії, що забезпечить безперервність медичних послуг та економію бюджетних коштів.

На сьогодні головний лікувальний корпус КНП «Фастівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» повністю залежить від централізованого електропостачання. Хоча лікарня оснащена дизельними генераторами для забезпечення живлення під час аварійних або планових відключень, це рішення є тимчасовим і економічно невигідним. Робота генераторів супроводжується високими витратами на пальне, технічне обслуговування та має обмежений ресурс експлуатації. Ключові проблеми: 1. Фінансове навантаження на бюджет лікарні. Використання генераторів призводить до значних щомісячних витрат на пальне. За умов зростання цін на енергоносії ці витрати стають непосильними для лікарняного бюджету. 2. Нестабільність електропостачання. В умовах частих відключень електроенергії існує ризик переривання роботи медичного обладнання, що напряму впливає на якість і безперервність надання медичних послуг, зокрема у відділеннях інтенсивної терапії, реанімації та операційних. 3. Висока енергоємність будівлі. Лікарня має значні площі, постійно працюючі системи вентиляції, стерилізації, освітлення та діагностики, що створює постійно високий рівень споживання електроенергії. 4. Відсутність автономного екологічного джерела живлення. Існуюча система енергопостачання не передбачає використання відновлюваних джерел енергії, що суперечить державним стратегіям енергозбереження та зменшення викидів парникових газів. 5. Ризик технологічних збоїв та зниження безпеки пацієнтів. Відключення електроенергії під час хірургічних операцій, пологів або реанімаційних заходів створює загрозу життю пацієнтів і безпосередньо впливає на репутацію та надійність медичного закладу. Актуальність проблеми: В умовах енергетичної нестабільності, зростання тарифів та загроз з боку зовнішніх факторів (зокрема в умовах воєнного стану) забезпечення енергонезалежності медичних установ є критично важливим завданням. Лікарня, яка виконує функції надання невідкладної допомоги, має гарантувати безперебійне живлення для всього життєво необхідного обладнання. Можливі наслідки у разі невирішення проблем: • зупинка або обмеження роботи медичного обладнання під час відключень електроенергії; • зростання витрат на пальне для генераторів і збільшення фінансового навантаження на місцевий бюджет; • ризик для життя і здоров’я пацієнтів у разі аварійного знеструмлення; • погіршення умов праці персоналу, зниження якості медичних послуг; • неможливість ефективно забезпечити роботу укриття в підвалі лікарні у разі тривалих перебоїв з енергопостачанням. Очікувані позитивні зміни від реалізації проєкту: • Суттєве скорочення витрат на закупівлю електроенергії та пального для генераторів (економія понад 2 млн грн щороку). • Забезпечення енергетичної незалежності лікарні завдяки встановленню СЕС потужністю 200 кВт із системою зберігання енергії. • Безперебійна робота медичного обладнання навіть у разі повного відключення від мережі. • Підвищення безпеки пацієнтів та надійності надання медичних послуг. • Зменшення викидів CO₂ приблизно на 95 тонн на рік, що сприятиме екологічній сталій політиці громади. • Формування позитивного прикладу переходу комунальних медичних закладів на відновлювані джерела енергії. Отже, проєкт створення сонячної електростанції для головного лікувального корпусу лікарні має на меті розв’язати актуальні енергетичні, фінансові та безпекові проблеми, забезпечивши стабільне функціонування медичного закладу в будь-яких умовах.