1.1. Мета проєкту Метою проєкту є підвищення енергоефективності, надійності та економічної ефективності системи теплопостачання шляхом реконструкції котельні «ПівнГЗК №2» із впровадженням когенераційної газопоршневої установки (ГПУ), що забезпечить одночасне виробництво електричної та теплової енергії з високим коефіцієнтом корисного використання палива. Проєкт спрямований на зменшення споживання природного газу, скорочення витрат на закупівлю електроенергії, підвищення енергетичної автономності об’єкта та зниження екологічного навантаження. 1.2. Основні завдання проєкту впровадження когенераційної технології з загальним ККД до 85–92%; модернізація існуючого котельного обладнання; оптимізація теплових та електричних навантажень; впровадження автоматизованої системи управління технологічними процесами; зниження питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів; забезпечення стабільності теплопостачання в умовах нестабільного енергопостачання. 2. Аналіз поточного стану та обґрунтування необхідності реалізації проєкту 2.1. Поточний технічний стан На момент розроблення ТЕО котельня функціонує за традиційною схемою виробництва виключно теплової енергії з використанням природного газу. Електроенергія для забезпечення власних потреб закуповується із зовнішньої мережі. Існуюча система характеризується: відсутністю власної генерації електроенергії; відсутністю утилізації вторинного тепла; фізичним та моральним зносом окремих елементів обладнання; підвищеною питомою витратою палива; обмеженими можливостями автоматичного регулювання режимів роботи. 2.2. Виявлений розрив між поточним і цільовим станом Технологічний розрив: відсутність комбінованого виробництва енергії; низький коефіцієнт використання паливної енергії (≈50–60%); відсутність сучасних систем автоматизації. Енергетичний розрив: значні витрати природного газу на одиницю виробленої енергії; 100% залежність від зовнішніх постачальників електроенергії; наявність мережевих втрат електроенергії. Економічний розрив: високі експлуатаційні витрати; зростання тарифів на електроенергію; відсутність механізмів компенсації пікових навантажень. Екологічний розрив: підвищені питомі викиди CO₂; нераціональне використання викопного палива. Таким чином, існуюча модель енергозабезпечення не відповідає сучасним вимогам енергоефективності, економічної доцільності та енергетичної безпеки. 3. Опис способів досягнення мети проєкту 3.1. Технічні рішення 3.1.1. Встановлення когенераційної газопоршневої установки Передбачається монтаж ГПУ, що забезпечить: виробництво електроенергії для покриття власних потреб об’єкта; утилізацію тепла вихлопних газів; використання тепла системи охолодження двигуна; підключення до існуючої теплової схеми котельні. Очікуваний загальний ККД установки – до 90%. 3.1.2. Модернізація котельного обладнання впровадження погодозалежного регулювання; встановлення частотних перетворювачів на насосному обладнанні; автоматизація процесів горіння; оптимізація каскадної роботи котлів. 3.1.3. Впровадження системи автоматизації та диспетчеризації автоматизована система управління технологічними процесами (АСУ ТП); моніторинг виробітку електроенергії та тепла; контроль витрат газу; оптимізація режимів роботи обладнання. 4. Очікувані результати реалізації проєкту У результаті впровадження проєкту планується: підвищення коефіцієнта корисного використання палива до 85–92%; скорочення споживання природного газу на 15–25%; зменшення витрат на закупівлю електроенергії; зниження викидів CO₂ на 15–30%; підвищення надійності та безперервності теплопостачання; скорочення терміну окупності інвестицій до 3–5 років (залежно від режиму роботи). 5. Соціально-економічна значущість проєкту Реалізація проєкту забезпечить: підвищення енергетичної стійкості об’єкта в умовах воєнного стану та нестабільного енергопостачання; зменшення фінансового навантаження на підприємство/бюджет; створення додаткових робочих місць під час реалізації проєкту; відповідність державній політиці у сфері енергоефективності; зменшення екологічного впливу на навколишнє середовище. 6. Висновок Реконструкція котельні «ПівнГЗК №2» із встановленням когенераційної газопоршневої установки є технічно обґрунтованим, економічно доцільним та соціально значущим інвестиційним проєктом. Проєкт дозволяє усунути існуючий технологічний та енергетичний розрив між поточним станом системи теплопостачання та сучасними вимогами до енергоефективності, забезпечити стабільність енергопостачання та сформувати довгострокову економію бюджетних коштів.

Ключові проблеми та їх актуальність Реконструкція котельні «ПівнГЗК №2» (м. Кривий Ріг) зумовлена наявністю таких проблем: Низька енергоефективність – роздільне виробництво теплової та електричної енергії забезпечує ККД лише 50–60%, що призводить до перевитрат природного газу. Повна залежність від зовнішнього електропостачання – відсутність власної генерації підвищує ризики перебоїв та фінансові витрати. Високі експлуатаційні витрати – значні кошти витрачаються на закупівлю електроенергії та паливо. Зношеність обладнання та недостатня автоматизація – обмежені можливості оптимізації режимів роботи та підвищений ризик аварійності. Підвищене екологічне навантаження – більші питомі викиди CO₂ через низький ККД. Актуальність проблем Проблеми є особливо актуальними в умовах: зростання вартості енергоносіїв; нестабільності енергопостачання; підвищення вимог до енергоефективності та екологічності. У разі їх невирішення можливі подальше зростання витрат, технічні ризики та зниження надійності теплопостачання. Очікувані позитивні зміни Реалізація проєкту дозволить: підвищити ККД до 85–92%; зменшити споживання газу на 15–25%; скоротити витрати на електроенергію; підвищити енергетичну автономність; знизити викиди CO₂. Проєкт забезпечить економічну, енергетичну та екологічну стабільність роботи об’єкта.