Мета проєкту – забезпечення безперебійного електроживлення об’єктів критичної та соціальної інфраструктури з метою гарантування стабільного надання життєво необхідних послуг населенню в умовах аварійних відключень, надзвичайних ситуацій та воєнних ризиків. Цільовий рівень: 100% визначених об’єктів критичної та соціальної інфраструктури забезпечені автономними або гібридними джерелами резервного електроживлення, які дозволяють підтримувати їхню роботу не менше 24–72 годин у разі повного знеструмлення. Поточний стан (наявний розрив): значна частина об’єктів не має резервних джерел живлення або вони морально та фізично зношені; наявні генератори не покривають повної потреби в електропотужності; відсутні системи автоматичного введення резерву; відсутні системи накопичення енергії для стабілізації навантаження; нестача паливних резервів та планів технічного обслуговування. У разі тривалого відключення електроенергії це призводить до припинення водопостачання, зупинки медичного обладнання, переривання освітнього процесу та адміністративних послуг. Способи досягнення мети: аудит потреб об’єктів у резервній потужності; закупівля та встановлення дизельних/бензинових генераторів відповідної потужності; впровадження систем автоматичного перемикання (АВР); встановлення акумуляторних систем накопичення електроенергії (за потреби); модернізація внутрішніх електромереж; створення мінімального резерву пального; навчання відповідального персоналу та укладання договорів на технічне обслуговування. Обґрунтування розриву між поточним та цільовим станом: Існуюча інфраструктура проєктувалась для роботи в умовах стабільного централізованого електропостачання. В умовах системних атак на енергетичну інфраструктуру та аварійних відключень вона не забезпечує необхідного рівня стійкості. Проєкт дозволяє перейти від залежності від зовнішнього енергопостачання до моделі енергетичної автономності ключових об’єктів.

Ключові проблеми: ризик повної зупинки медичних та соціальних послуг; загроза життю і здоров’ю населення; порушення водопостачання та санітарної безпеки; соціальна напруга та зниження довіри до органів влади; економічні втрати. Наслідки невирішення: зростання техногенних та гуманітарних ризиків; погіршення умов проживання населення; збільшення витрат на аварійне відновлення. Очікувані результати реалізації проєкту: безперебійна робота критичних об’єктів; підвищення енергетичної стійкості громад; мінімізація ризиків надзвичайних ситуацій; підвищення рівня безпеки та довіри населення; формування сучасної моделі енергетичної автономності.