Простір для бізнесу, ідей та відновлення: як занедбана пам’ятка стала центром економічного зростання громади
У самому серці Луцька відкрили багатофункціональний простір для бізнесу, створений у будівлі колишнього кінотеатру «Батьківщина».
Колись занедбана й напівзруйнована архітектурна пам’ятка 1938 року сьогодні отримала нове життя з коворкінгом, офісами, конференц-залами, сучасним обладнанням і простором для розвитку малого та середнього бізнесу, зокрема ветеранських ініціатив. 
«Старий кінотеатр руйнувався роками, але нас вела ідея створити середовище, де бізнес може реалізовувати себе, координуватися, кооперуватися і таким чином розвивати економіку міста та презентувати громаду в Україні й за її межами», — зазначає директор департаменту економічної політики Луцькради Борис Смаль.
«Ми хотіли не зруйнувати старе й побудувати зовсім нове, а зберегти автентичність, осучаснити та дати приміщенню нове життя. І мені здається, що це вдалося завдяки спільній роботі проєктантів, дизайнерів і будівельників», — підкреслює начальник управління капітального будівництва Луцької міської ради Василь Ліщук.
Будівлю реконструювали практично з нуля. Роботи включали посилення фундаменту, заміну покрівлі, прокладання нових інженерних мереж, встановлення сучасних акустичних систем та облаштування інклюзивного середовища. 
«Роботи виконувалися відповідно до норм реставрації пам’яток культурної спадщини. Особливу увагу ми приділили інклюзивності — виходи максимально наближені до рівня землі, де це було можливо, а там, де ні — встановлені спеціальні рішення для людей з інвалідністю», — додає Ліщук.
Інвестиція в майбутнє
Проєкт реалізовано за підтримки уряду Німеччини, GIZ та ПРООН, які провели конкурс місцевих ініціатив у межах програми швидкого економічного відновлення українських громад. Грант на реалізацію проєкту склав понад 900 тисяч доларів США (понад 36 млн грн), ще 25 мільйонів гривень було залучено з міського бюджету Луцька.
«Пріоритетом Луцької міської ради є прозора робота. Ми реалізуємо багато міжнародних грантових проєктів, а це тягне за собою як фінансову, так і публічну відповідальність. Екосистема DREAM для нас — це ще одне підтвердження, що ми працюємо абсолютно відкрито і прозоро», — зазначає заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк.
Проєкт в DREAM: https://dream.gov.ua/ua/project/DREAM-UA-110124-A95E3CE8/profile
«Цей простір — це для людей, про людей і користь для нашого бізнесу. Тут є конференц-зали та робочі простори, які стануть підтримкою для релокованих компаній, стартапів і ветеранів, котрі прагнуть розпочати цивільне життя з чистого аркуша», — підкреслює вона. 
Майданчик для співпраці
У новому бізнес-просторі зможуть одночасно працювати до 10 суб’єктів господарювання, діятиме коворкінг щонайменше на 12 робочих місць, а також окремі офіси для стартапів, релокованих компаній, ветеранських ініціатив. Крім того, простір обладнано великою багатофункціональною залою на 300 осіб, конференц-залом на 40 місць і двома меншими залами.
«Ми створюємо середовище, де бізнес може координуватися, кооперуватися й розвивати економіку громади, презентуючи Луцьк і в Україні, і за її межами», — підкреслив директор департаменту економічної політики Луцької міської ради Борис Смаль. - Одна з умов гранту — створення тут умов для функціонування щонайменше 12 різних бізнесів. Це можуть бути фотостудії, дизайн-студії, консультаційні компанії, бухгалтерські послуги — бізнеси, які не шкодять довкіллю і можуть працювати в центрі міста».
Він також наголосив, що простір може стати не лише каталізатором місцевої економіки, а й джерелом надходжень для міського бюджету. За попередніми розрахунками, проєкт окупить витрати з місцевого бюджету орієнтовно за два роки. Новий простір уже відкритий для проведення конференцій, тренінгів, бізнес-форумів, культурних подій. 
Його архітектура гармонійно поєднує історичний стиль з сучасними технологічними рішеннями. Будівля також енергонезалежна — на даху встановлено сонячні панелі. Простір стане майданчиком для партнерства малого, середнього та великого бізнесу, особливо у контексті післявоєнного відновлення. Зокрема, важливу роль відіграватиме підтримка ветеранів, які після повернення з фронту шукають можливості для започаткування власної справи.
