Канівська

Канівська міська територіальна громада розташована у Черкаському районі Черкаської області. Відстань до Черкас 75 км, до Києва – 150 км.Загальна площа території 228,32 км.Станом на 01.01.2025 року населення громади становить 27,509 осіб, в тому числі: 

• Міського населення: 23,849
• Сільського населення: 3,660

В тому числі:

• Чоловіків: 12,321
• Жінок: 15,188

Число зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб (ВПО): 4,012.

До складу громади входять місто Канів (адміністративний центр) та 10 сільських населених пунктів.

Перша літописна згадка про Канів датується 1078 роком. Автор «Печерського патерика» занотував, що грецькі іконописці, запрошені ігуменом Києво-Печерського монастиря Никоном для розпису храму, по дорозі до Києва на своїх лодіях проїжджали Канів.  

В археологічних культурних шарах території Канева та його околиць знаходять залишки матеріальної та духовної культури, починаючи з палеоліту (25 тис. років тому). Повз місто проходив великий шлях «з варяг у греки», який був важливою торговою артерією Руської держави.  

Також про Канів згадується у 1144 році, коли київський князь Всеволод заснував тут церкву св. Георгія – сучасний Успенський собор. Це єдина споруда на Черкащині, яка вціліла з часів Київської Русі. Поблизу Собору у 1787 році польський князь Станіслав Понятовський збудував муровану будівлю – училище ордену базиліан, в якій сьогодні розміщується Музей народного декоративного мистецтва.

У 1601 році Каневу надано Магдебурзьке право. 

У Канівському монастирі знайшли свій останній притулок гетьмани Яків Шах, Самійло Кішка, Яків Остряниця. Козацька церква Покрови Пресвятої Богородиці відтворена в 2014 році на місці колишнього монастиря відповідає тодішньому малюнку французького художника Ж.А. Мюнца.

22 травня 1861 році на Чернечій горі був похований великий син українського народу Тарас Шевченко, труну з тілом якого друзі і родичі перевезли із Петербурга, де він помер 10 березня 1861 року. З цього часу місто стало духовним центром усієї України. А у 1925-му році територія біля могили стала Шевченківським національним заповідником.

Будівництво Канівської ГЕС на початку 60-х років 20-го ст. відкрило новий період в історії міста. Центр міста перемістився з нагірної історичної частини Канева вниз, на нову намиту площу, яка нині носить ім'я Тараса Шевченка.

Канівська міська територіальна громада має значний економічний потенціал, який базується на низці важливих галузей, таких як промисловість, аграрний сектор, туризм і сфера послуг.Промисловий комплекс Канева суттєво концентрований за основними 15 підприємствами, що здійснюють свою діяльність в місті, 8 з яких є економічно-визначальними. 

Малі підприємства здійснюють виробничу діяльність здебільшого в металообробній, харчовій, паперовій, деревообробній, транспортній, торговій та будівельній галузях.

Крім того, у межах громади успішно працює 9 агропромислових підприємств та 6 фермерських господарств.

На території громади зареєстровано 1,5 тис. суб’єктів підприємницької діяльності у сферах виробництва, торгівлі та послуг. 

Канівська міська територіальна громада має розвинену систему охорони здоров’я, що охоплює як первинну, так і вторинну медичну допомогу. Основними медичними закладами громади є КНП «Канівський центр первинної медико-санітарної допомоги» та КНП «Канівська багатопрофільна лікарня», які пропонують широкий спектр медичних послуг. Крім того, на території громади розташована Канівська підстанція екстреної (швидкої) медичної допомоги.

Якісна освіта є пріоритетним напрямком для нашої громади. Вона представлена широкою мережею навчальних закладів, серед яких чотири загальноосвітні школи, одна спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов, два ліцеї, гімназія, академічний ліцей «Гармонія», дев’ять дитячих садків, три позашкільні заклади, професійно-технічний навчальний заклад, два заклади фахової передвищої освіти, дитяча школа мистецтв. 

Канівська громада має також великий туристичний потенціал. Місто славитися своєю глибокою історією, природною красою та пам’ятками, зокрема могилою Тараса Шевченка. Це місце стало символом національної ідентичності, і тисячі туристів, щороку приїжджають сюди, щоб вшанувати пам'ять великого поета.

До повномасштабного вторгнення в громаді активно розвивався подієвий туризм, приваблюючи відвідувачів із різних регіонів та навіть з-за кордону. Серед ключових подій були такі заходи:

• Міжнародний економічно-гуманітарний Форум Ukrainian ID;
• Канівський міжнародний кінофестиваль ім. Ю. Іллєнка;
• Фестиваль творчості людей з інвалідністю «Дніпровські хвилі»;
• Фестиваль байкерів «Тарасова гора»;
• Всеукраїнський козацький фестиваль «Підкова»;
• Фестиваль крафтового пива «KANIVBEERFEST».

Із перших днів війни у Канів почали прибувати тисячі вимушених переселенців. Тому при міській раді було організовано пункт для збору гуманітарної допомоги, куди місцеві мешканці приносили продукти харчування, одяг, медикаменти та інші необхідні речі для військових і цивільних осіб, які постраждали від війни. Сьогодні на території громади постійно проживає понад 4 тисячі внутрішньо переміщених осіб. 

Створено цілодобовий медичний пункт для цивільного населення, тимчасово переміщених та евакуйованих осіб, а також членів територіальної оборони. Окрім цього, медики громади проводили навчання з надання екстреної медичної допомоги та формували індивідуальні аптечки для військовихТакож в громаді було створено службу психологічної підтримки для переселенців та місцевих жителів.

З першого дня повномасштабного вторгнення російських військ на територію України – міський Будинок культури став гуманітарним центром, який прихистив під своїм дахом волонтерський центр (плетіння маскувальних сіток), при цьому продовжуючи гуртувати громадські організації та творчих людей міста для проведення благодійних заходів, на яких збираються кошти для потреб ЗСУ. За три роки було проведено 90 благодійних заходів та зібрано 929144 грн.